Пленум ВС розкритикував зміни до КАС та виступив за збереження спеціалізації суддів
Під час засідання 15 травня Пленуму Верховного Суду було розглянуто законопроєкт №13397 від 24 червня 2025 року, який стосується особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою в апеляційному провадженні.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», Пленум Верховного Суду не вперше обговорює даний законопроєкт.
Зокрема, документом пропонується доповнити частину шосту статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України положенням, відповідно до якого суддя-доповідач у справах, що розподіляються автоматизованою системою, визначається без урахування юрисдикційної спеціалізації та незалежно від спеціалізації судді у складі Великої Палати.
Передбачається, що у разі розгляду справи Верховним Судом в апеляційному порядку колегією Великої Палати головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час первинного автоматизованого розподілу справи. При цьому юрисдикція касаційного суду, від якого суддя делегований до складу Великої Палати, значення не має.
Доповідачем із цього питання виступив секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний.
Під час обговорення він навів актуальні статистичні дані щодо роботи Великої Палати у 2025 році:
- до Великої Палати надійшло 312 апеляційних справ, що на 46% більше, ніж у 2024 році;
- у структурі надходжень домінують адміністративні справи — близько 61%;
- загалом апеляційне провадження формує приблизно 65% усього навантаження Великої Палати;
- середнє навантаження на суддю-доповідача в адміністративних справах становить близько 98 справ.
У своєму виступі Сергій Погрібний наголосив, що пропонована модель змін фактично послаблює принцип спеціалізації, який є базовим для організації судової системи та адміністративного судочинства. Він зазначив, що статистичне порівняння кількості справ, розподілених на суддів як доповідачів, не відображає реального навантаження, оскільки всі судді беруть однакову участь у розгляді справ Великої Палати.
Також було підкреслено, що нерівномірність навантаження є системною характеристикою всієї судової системи, а не виключно Великої Палати, і не може бути підставою для відмови від спеціалізації як такої.
Серед ключових застережень було озвучено:
- можливе зниження якості підготовки та розгляду справ;
- ускладнення роботи судді-доповідача у справах поза його юрисдикційною спеціалізацією;
- потенційне збільшення строків розгляду справ;
- відхід від усталеної моделі спеціалізації, яка забезпечує єдність і сталість судової практики.
Також наголошувалося, що запропонований підхід може призвести до ефекту, протилежного задекларованій меті — не вирівнювання навантаження, а зниження ефективності розгляду справ.
Під час обговорення також порушувалося питання щодо розширення альтернативного підходу для окремих категорій справ, зокрема щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення дисциплінарних палат.
Зазначалося, що такі справи мають підвищений рівень правової універсальності, оскільки Велика Палата розглядає їх як суд першої та останньої інстанції. У зв’язку з цим обговорювалася можливість їх розподілу між усіма суддями Великої Палати як потенційного виключення із загального правила спеціалізації.
Водночас було наголошено, що на сьогодні це питання не має окремого системного нормативного врегулювання.
Зокрема, Пленум нагадав позицію, сформульовану ще у 2023 році під час розгляду подібних ініціатив: відмова від спеціалізації не є належним інструментом для вирішення проблеми нерівномірного навантаження. Також було наголошено, Верховний Суд не має права законодавчої ініціативи і може лише реагувати на законодавчі ініціативи Верховної Ради України шляхом надання відповідних висновків, не впливаючи безпосередньо на законодавчий процес.
У підсумку обговорення було наголошено на підтримці основного висновку Пленуму, критичній оцінці законопроєкту №13397 та необхідності напрацювання альтернативних підходів до вирішення проблеми навантаження без відмови від чинної моделі спеціалізації суддів.
Пленум Верховного Суду ухвалив рішення відкласти розгляд питання щодо затвердження висновку на проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду в апеляційному провадженні» (реєстр. №13397 від 24 червня 2025 року).
Додамо, «Судово-юридична газета», вела текстову трансляцію Пленуму Верховного Суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
