Дипфейки, зламані акаунти, скриншоти листувань і «інформаційна бульбашка»: як протидіяти шахраям
У Міністерстві цифрової трансформації України зазначають, що шахрайство продовжує еволюціонувати, і за останній рік 67% дорослих та 78% підлітків стикалися з онлайн-загрозами. Базової кібергігієни вже недостатньо, щоб захистити свої фінанси та особисту інформацію.
За даними Мінцифри, майже 44% дорослих отримували повідомлення від нібито знайомих або друзів із проханням терміново позичити гроші через зламані акаунти. Також поширеними залишаються фішингові схеми та кампанії з дезінформації.
Як приклад у відомстві навели поширення неправдивої інформації про нібито надсилання повісток через застосунок «Дія», джерелом якої виявився фейковий сайт, не пов’язаний із державними органами.
Тому у Мінцифри наголошують, що в умовах війни кібер- та онлайн-безпека є частиною національної стійкості, адже інформаційні операції та шахрайські схеми можуть використовуватися для впливу на суспільство.
Поширення скриншотів листування може мати правові наслідки
Одним із найбільш неочікуваних застережень стало нагадування про захист таємниці кореспонденції.
У Міністерстві наголосили, що навіть якщо повідомлення були надіслані особисто користувачу, це не означає автоматичного права на їх публікацію. Розголошення особистої інформації іншої людини без її згоди може спричинити юридичну відповідальність, оскільки таємниця листування захищається законом.
Як розпізнати дипфейк
Окремий алгоритм присвячений виявленню відео, створених за допомогою штучного інтелекту.
Фахівці радять звертати увагу на мовні особливості. За їхніми словами, сучасні дипфейки часто припускаються помилок в українських наголосах. Ще однією ознакою можуть бути некоректно відтворені написи або текст на тлі відео.
Особливу обережність рекомендують проявляти у випадках, коли людина на відео просить терміново переказати гроші або повідомити конфіденційну інформацію.
Як захистити банківські рахунки та особисті дані
Серед практичних рекомендацій Мінцифри — розділення цифрових контактів для різних потреб.
Зокрема, для реєстрації в інтернет-магазинах і різноманітних сервісах рекомендується використовувати окрему електронну пошту. Для онлайн-банкінгу бажано мати окремий номер телефону, який не використовується в соціальних мережах, месенджерах або на маркетплейсах.
У відомстві називають такий підхід одним із базових стандартів кібергігієни.
Як вийти з інформаційної бульбашки
У Міністерстві також звернули увагу на роботу алгоритмів соціальних мереж. Зазначається, що для зміни стрічки рекомендацій недостатньо лише натискати «Не цікаво».
Одним із способів вплинути на алгоритми є взаємодія з контентом, який зазвичай не відповідає інтересам користувача. За словами авторів проєкту, несподівані вподобання можуть змінити логіку рекомендацій та допомогти вийти з так званої інформаційної бульбашки.
Люди старшого віку частіше стають жертвами кібершахраїв
У Програмі розвитку ООН в Україні звернули увагу на проблему цифрової нерівності. За даними соціологічних досліджень, найрідше інтернетом та державними електронними послугами користуються люди старшого віку. Однією з основних причин вони називають нестачу цифрових навичок.
У ПРООН зазначають, що через це літні люди часто стають найлегшими мішенями для кібершахраїв.
В організації наголошують, що цифрова нерівність сьогодні полягає не лише у доступі до інтернету, а й у можливості користуватися онлайн-послугами, отримувати необхідну інформацію та вміти захищати себе від цифрових загроз.
Алгоритми безпеки доступні безоплатно
Сім алгоритмів цифрової безпеки зібрані в освітньому серіалі «Цифрові навички та онлайн-безпека», який опубліковано на платформі Дія.Освіта за посиланням.
Матеріали охоплюють питання захисту коштів після несанкціонованого списання, протидії фішингу, розпізнавання дипфейків, налаштування приватності пристроїв, кібербулінгу та дій у разі перебоїв зі зв’язком.
У Мінцифри наголошують, що в умовах зростання кількості онлайн-загроз цифрова безпека стає не лише особистим питанням користувачів, а й елементом суспільної стійкості.
Додатково читайте матеріал «Судово-юридичної газети» про deepfake-атаки на українців та про те, як шахраї клонують голоси родичів за допомогою штучного інтелекту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
