Дропшипінг і єдиний податок: чому популярна модель продажів може створити проблеми для ФОП

В Україні дропшипінг залишається однією з найпопулярніших моделей онлайн-торгівлі в Україні. Його головна перевага полягає в тому, що продавцю не потрібно закуповувати товар наперед або утримувати власний склад. Після отримання замовлення від покупця інформація передається постачальнику, який самостійно відправляє товар клієнту.

Однак попри простоту такої моделі, для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування дропшипінг може приховувати низку податкових ризиків. Це стосується підприємців, які працюють на другій групі єдиного податку та оформлюють співпрацю з постачальниками через договори комісії або агентські договори.

Чи може дропшипер працювати як ФОП

Українське законодавство не містить окремого визначення дропшипінгу. Водночас така діяльність повністю підпадає під дію норм Цивільного та Податкового кодексів України.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа має право здійснювати підприємницьку діяльність після державної реєстрації. Оскільки дропшипер систематично продає товари з метою отримання прибутку та діє на власний ризик, така діяльність має ознаки підприємницької.

Саме тому найбільш поширеною формою роботи для дропшипера є реєстрація ФОП.

Найчастіше дропшипінг ведуть на:

• 2 групі ФОП — підходить для роздрібної торгівлі та роботи з населенням і платниками єдиного податку. Має фіксований щомісячний податок.
• 3 групі ФОП — більш гнучка модель, де податок становить відсоток від фактичного доходу і дозволена робота з будь-якими клієнтами, включно з юрособами та нерезидентами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, платниками єдиного податку другої групи можуть бути ФОП, які надають послуги платникам єдиного податку та/або населенню, а також здійснюють виробництво чи продаж товарів.

Саме тут і виникає головна проблема для дропшиперів.

У класичній моделі дропшипінгу підприємець часто працює за договором комісії або агентським договором. У такому разі він фактично надає посередницькі послуги постачальнику товару — виробнику, імпортеру чи оптовому продавцю. Якщо такий контрагент не є платником єдиного податку, у підприємця можуть виникнути ризики щодо відповідності умовам перебування на другій групі спрощеної системи. У зв’язку не цим для багатьох дропшиперів більш безпечним варіантом вважається третя група єдиного податку, яка не містить таких обмежень щодо контрагентів.

Як дропшиперу зареєструвати ФОП: перші кроки

Реєстрація фізичної особи-підприємця в Україні є обов’язковим етапом для легального ведення дропшипінгу. Процедура доступна як онлайн через портал «Дія», так і офлайн — через ЦНАП. Для подання заяви необхідні паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН), а також кваліфікований електронний підпис (КЕП), якщо реєстрація здійснюється дистанційно.

Перед подачею документів майбутній підприємець має визначитися з видами економічної діяльності (КВЕД) та обрати систему оподаткування. Для дропшипінгу зазвичай застосовуються кілька базових КВЕДів, залежно від моделі роботи.

Зокрема, КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» використовується у випадках, коли дропшипер фактично виступає продавцем товару. Натомість КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту» застосовується, якщо підприємець працює як посередник між постачальником і кінцевим покупцем. Додатково можуть використовуватися інші КВЕДи, наприклад 73.11 або 63.11, залежно від характеру супутньої діяльності.

Важливо, що вибір КВЕДів має відповідати фактичній моделі бізнесу. Невідповідність заявлених видів діяльності реальним операціям може стати підставою для податкових претензій під час перевірок.

Окремо слід враховувати відповідальність за ведення діяльності без державної реєстрації. Такі дії підпадають під статтю 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та можуть передбачати штраф із можливістю конфіскації отриманого доходу. Додатково банки здійснюють фінансовий моніторинг операцій фізичних осіб, і регулярні надходження без підтвердження походження коштів часто призводять до блокування рахунків або вимог надати документи щодо джерел доходу.

Таким чином, реєстрація ФОП є базовою умовою для легального старту дропшипінгу та мінімізації фінансових і правових ризиків.

Єдиний податок та ставка військового збору

З 1 січня 2026 року для фізичних осіб – підприємців, які працюють на першій та другій групах єдиного податку, діятимуть оновлені розміри ставок єдиного податку та військового збору.

Максимальний місячний розмір єдиного податку:

• ФОП 1 групи – 332,80 грн (не більше 10% прожиткового мінімуму),
• ФОП 2 групи – 1 729,40 грн (не більше 20% мінімальної заробітної плати)

Для платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп ставка військового збору становить 864,70 грн (10% мінімальної заробітної плати).

Зазначені розміри визначаються на основі соціальних показників, установлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зокрема:

• прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн;
• мінімальна заробітна плата – 8 647 грн.

Військовий збір для ФОП першої, другої та четвертої груп – 864,70 грн (10 % мінімальної заробітної плати).

Відповідно до статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців встановлюються у прив’язці до базових соціальних показників. Зокрема, для платників першої групи вони визначаються як відсоток від прожиткового мінімуму, тоді як для другої групи — як відсоток від мінімальної заробітної плати.

Фактичний розмір податку  встановлюється за рішенням сільських, селищних та міських рад і залежить від виду господарської діяльності ФОП. При цьому він розраховується та сплачується щомісячно у фіксованому розмірі.

Податковий кодекс передбачає застосування підвищеної ставки у розмірі 15% до доходів платників єдиного податку 1–3 груп у визначених випадках. Зокрема, йдеться про перевищення граничного обсягу доходу, отримання доходів від видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, використання заборонених способів розрахунків, а також здійснення видів діяльності, які не дозволені для спрощеної системи.

Також підвищена ставка застосовується у випадках, коли ФОП першої або другої групи провадить діяльність, яка не відповідає вимогам відповідної групи, визначеним Податковим кодексом України.

Ризики для платників ПДВ

Проблема ризикового статусу платника ПДВ є однією з ключових у дропшипінгу. Під час перевірки податкових накладних податкова служба аналізує не тільки документи, а й те, як реально працює бізнес. У дропшипінгу часто немає складів, власного транспорту чи великої кількості працівників. Через це податкова може сумніватися, чи є у підприємця реальні можливості виконувати такі обсяги постачання.

Якщо ФОП або компанію включають до переліку ризикових платників ПДВ, це призводить до проблем із реєстрацією податкових накладних. У результаті складнощі виникають не тільки у самого продавця, а й у його контрагентів.

Водночас сам дропшипінг є законною моделлю бізнесу. Ризики з’являються не через сам формат роботи, а через те, як він оформлений і чи підтверджені реальні операції документами. Для ФОП у цій сфері важливо правильно обрати групу єдиного податку, коректно оформити відносини з постачальниками та мати документи, які підтверджують діяльність. Саме це визначає, чи буде дропшипінг безпечним бізнесом, чи створюватиме податкові проблеми.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.