Малозначність справи та право особи на касаційне оскарження: КСУ розглянув справу

Перший сенат 19 липня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Якіменка Володимира Петровича щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук повідомила, що Володимир Якіменко звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України припис Кодексу, за яким малозначними справами є: „справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункти 1, 5 частини шостої статті 19).

Заявник також просить перевірити пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу, відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:

„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне  значення  для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка  подає  касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що у травні минулого року заявник звернувся до районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до ТОВ „Інвестиційно-розрахункового центру“ про захист прав споживача, у якій просив „стягнути з відповідача понесені ним під час розгляду цивільної справи судові витрати у розмірі 15 329 грн“.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, заяву в частині стягнення судових витрат залишив без розгляду, в іншій частині – повернув заявнику. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Володимир Якіменко оскаржив їх у касаційному порядку. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд виходив із того, що справа є малозначною і в ухвалі зазначив, зокрема, що „застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним; судовий спір розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію; заявник не навів інших виключних обставин, за яких відповідно до приписів Кодексу справу розглядали б у касаційному порядку“.

Автор клопотання вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить приписам Конституції України та обмежує його конституційне право на судовий захист щодо гарантій на касаційний перегляд судових рішень.

Суддя-доповідач також поінформувала, що на розгляді обох сенатів є подібні справи стосовно тих самих питань.

У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.