Забув продовжити відстрочку і відмовився від повістки: як суд вирішив справу чоловіка, який доглядає за 86-річною матір’ю
Чутівський районний суд Полтавської області визнав винним військовозобов’язаного в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
Чоловіку призначили три роки позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
Суд дійшов висновку, що відмова від отримання повістки та неявка до пункту збору є завершеним складом злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, незалежно від подальшого оформлення відстрочки.
Обставини справи № 550/1301/25
Суд встановив, що обвинувачений перебував на військовому обліку та в умовах дії воєнного стану пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби.
10 липня 2025 року йому було пред’явлено повістку на відправку до навчального центру ЗСУ. Водночас чоловік відмовився отримати повістку, відкрито заявив про небажання проходити службу та не прибув до пункту збору у визначений час. Факт відмови було зафіксовано відповідним актом посадовою особою територіального центру комплектування.
Таким чином, суд кваліфікував дії як умисне ухилення від призову за мобілізацією.
Позиція обвинуваченого
Під час судового розгляду чоловік повністю визнав свою вину. Він пояснив, що раніше мав відстрочку від мобілізації у зв’язку з постійним доглядом за матір’ю похилого віку, однак пропустив строк її продовження, помилково вважаючи, що відповідні документи діють довше.
Також він наголошував, що фактично і надалі здійснює догляд за 86-річною матір’ю, яка потребує постійної сторонньої допомоги, та що згодом йому знову була оформлена відстрочка — вже до завершення мобілізації.
Оцінка суду
Суд підкреслив принципову позицію: наявність підстав для відстрочки не звільняє особу від кримінальної відповідальності, якщо така відстрочка не була належним чином оформлена на момент вручення повістки та виклику до пункту збору.
Водночас суд врахував низку пом’якшувальних обставин:
- щире каяття та повне визнання вини;
- відсутність судимостей у минулому;
- наявність на утриманні малолітньої дитини;
- фактичний догляд за матір’ю, яка потребує постійної допомоги;
- позитивні характеристики та відсутність обтяжуючих обставин.
Суд також зазначив, що злочин, передбачений статтею 336 КК України, належить до нетяжких, а мету покарання можливо досягти без ізоляції особи від суспільства.
Рішення суду
Вироком суду чоловіка:
- визнано винним за ст. 336 КК України;
- призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі;
- звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
На період іспитового строку на засудженого покладено обов’язки:
- періодично з’являтися до органу пробації;
- повідомляти про зміну місця проживання.
Суд окремо наголосив: відмова від отримання повістки не звільняє від мобілізаційного обов’язку та тягне кримінальну відповідальність, якщо особа є придатною до служби і не має чинної, належно оформленої відстрочки на момент призову.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
