Коли і навіщо суд має викликати експерта для допиту — Верховний Суд окреслив межі

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду підтвердив вирок у справі про замах на умисне вбивство, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та незаконне поводження зі зброєю.

ВС детально роз’яснив, у яких випадках виклик експерта для допиту є правом суду, а не його обов’язком, і коли відмова у такому клопотанні не порушує права сторони захисту.

ККС ВС наголосив: незгода з висновком експерта сама по собі не зобов’язує суд допитувати експерта, якщо клопотання не містить конкретних питань або не вказує на реальні суперечності.

Обставини справи №522/6781/19

За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 9 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено до 10 років позбавлення волі за сукупністю злочинів. Його визнано винуватим у незакінченому замаху на умисне вбивство, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї.

Суди встановили, що на початку 2018 року засуджений погодився стати виконавцем убивства керівника громадської організації. Для цього він незаконно придбав пістолет, який зазнав конструктивних змін, і 1 травня 2018 року в Одесі здійснив два постріли в потерпілого з близької відстані. Один із пострілів влучив у шию. Смерть не настала лише через активні дії потерпілого, який зумів ухилитися та затримати нападника.

Апеляційний суд, розглянувши скарги сторін, загалом залишив вирок без змін, виключивши лише посилання на ч. 3 ст. 68 КК із мотивувальної частини.

У касаційних скаргах засуджений і його захисник наполягали на істотних порушеннях кримінального процесуального закону та неправильному застосуванні кримінального закону. Основні аргументи зводилися до такого:

• умисел на вбивство не доведено, оскільки потерпілий зазнав лише легких тілесних ушкоджень, а стрілянина велася гумовими кулями;
• відсутні докази попередньої змови групи осіб;
• суди безпідставно відмовили у допиті експертів і витребуванні матеріалів щодо можливих співучасників;
• порушено право на захист і право на перекладача.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд нагадав, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і перевіряє лише правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Про умисел на вбивство

ВС погодився з висновками попередніх інстанцій: два постріли з вогнепальної зброї з близької відстані у життєво важливу ділянку тіла свідчать про прямий умисел на позбавлення життя. Те, що потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, не змінює правової оцінки, адже злочин не було доведено до кінця з причин, незалежних від волі нападника.

Верховний Суд підкреслив: форма вини визначається з урахуванням способу дії, знаряддя злочину, локалізації поранень, поведінки винного та потерпілого, а не лише за наслідками.

Про попередню змову

Ознаку «вчинення за попередньою змовою групою осіб» суди визнали доведеною. На це вказували, зокрема, показання свідка про наявність ще однієї особи, яка спостерігала за подіями та зникла на автомобілі, а також поведінка засудженого після злочину — спроба знищити мобільний телефон, що могло свідчити про намагання приховати зв’язки зі співучасниками.

Ключовий висновок: виклик експерта для допиту

Окрему увагу Верховний Суд приділив доводам захисту щодо відмови судів у виклику експертів.

ВС роз’яснив, що відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК виклик експерта для допиту з метою роз’яснення висновку є правом суду. Такий допит можливий, якщо потрібно:

• роз’яснити термінологію чи методику дослідження;
• усунути суперечності між висновком і іншими доказами;
• пояснити розбіжності між кількома експертними висновками.

Натомість незгода сторони з висновком експерта або загальні сумніви в його достовірності без конкретизації питань не є достатньою підставою для виклику експерта. У цій справі клопотання захисту не містили чіткого обґрунтування, які саме суперечності слід усунути, тому відмова судів була правомірною і не порушила принцип змагальності.

Верховний Суд також відхилив твердження про порушення права на захист і на перекладача. Матеріали провадження свідчили, що засудженому неодноразово забезпечували перекладача, а численні відмови від захисників відбувалися з його ініціативи та з дотриманням вимог КПК.

Рішення ККС ВС

Касаційні скарги залишено без задоволення. Вирок Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу Одеського апеляційного суду залишено без змін. Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту проголошення і є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.