Верховний Суд пояснив, коли з адміністратором залу можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №642/1161/24, підтвердив: вирішальним для укладення договору про повну матеріальну відповідальність є не назва посади, а фактичні трудові обов’язки працівника.
Якщо адміністратор залу реально здійснює зберігання, облік, продаж або інше безпосереднє обслуговування матеріальних цінностей, роботодавець має право укласти з ним такий договір, навіть якщо відповідної посади прямо немає у Переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги працівниці, яка намагалася визнати договір про повну матеріальну відповідальність недійсним.
Обставини справи
Позивачка працювала в ТОВ «Морська свіжість» на посаді адміністратора залу з липня 2020 року до червня 2021 року. У січні 2021 року між нею та роботодавцем було укладено письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Після звільнення працівниця звернулася до суду з вимогою визнати цей договір недійсним. Свою позицію вона обґрунтовувала тим, що:
- посади «адміністратор залу» немає у Переліку посад і робіт, з якими дозволено укладати договори про повну матеріальну відповідальність;
- роботодавець, наполягаючи на підписанні договору, нібито ввів її в оману;
- сам факт нестачі коштів не доводить її винних дій.
Окремо позивачка вказувала, що договір використовується проти неї в межах кримінального провадження за обвинуваченням у привласненні коштів підприємства.
Суд першої інстанції відмовив у позові, апеляційний суд погодився з результатом, але змінив мотивування. Після цього справа дійшла до касаційної інстанції.
Ключова правова позиція Верховного Суду
Розглядаючи касаційну скаргу, Касаційний цивільний суд виходив із системного тлумачення норм трудового законодавства, насамперед статей 130, 134 та 135-1 КЗпП України.
1. Вирішальне значення мають не назва посади, а зміст роботи
Верховний Суд підкреслив: обслуговування матеріальних цінностей — це не формальна назва посади, а сукупність реальних дій працівника, пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем, відпуском або використанням цінностей.
У цій справі було встановлено, що адміністратор залу:
- працювала з грошовими коштами та товаром;
- виконувала функції, безпосередньо пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей;
- не заперечувала сам факт виконання таких обов’язків.
За таких умов її робота за змістом підпадає під перелік робіт, з якими може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність.
2. Відсутність посади у Переліку не є автоматичною підставою для недійсності договору
ВС відхилив аргумент про те, що договір є недійсним лише тому, що назви посади немає у Переліку.
Натомість акцент зроблено на тому, що Перелік охоплює не тільки конкретні посади, а й види робіт, і саме відповідність фактичних обов’язків цим роботам має визначальне значення.
3. Договір можна оскаржувати і після припинення трудових відносин — але за наявності правових підстав
Верховний Суд погодився з апеляційним судом, що сам по собі сплив строку дії договору або припинення трудових відносин не позбавляє працівника права оспорювати договір у суді.
Водночас у цій справі позивачка не довела наявності підстав для визнання договору недійсним, зокрема — факту введення в оману чи порушення вимог закону під час його укладення.
4. Касаційна інстанція не переоцінює докази
ВС окремо нагадав, що в межах касаційного перегляду він не вправі заново встановлювати фактичні обставини або переоцінювати докази, якщо суди першої та апеляційної інстанцій зробили це належним чином.
Висновок
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
