Верховний Суд уточнив порядок звільнення від сплати пенсійного збору при купівлі житла

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №280/9714/20 за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови у поверненні збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна та зобов’язання вчинити певні дії щодо формування подання на повернення помилково сплачених коштів.

Суть справи

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправною відмову територіального органу Пенсійного фонду України, викладену у листі від 14 грудня 2020 року №0800-0605-8/67451, у поверненні збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості об’єкта купівлі-продажу нерухомого майна, що становив 10 265 грн, та зобов’язати відповідача сформувати і видати відповідне подання про повернення цієї суми.

Між продавцем та позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вартість квартири згідно з договором становила 1 026 402 грн. У день укладення договору позивач сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 265 грн, що підтверджується квитанцією банківської установи.

У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору, обґрунтовуючи вимоги тим, що придбавав житло вперше, а отже відповідно до законодавства звільнявся від сплати такого збору. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, пославшись на те, що під час нотаріального посвідчення договору не було надано документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору.

Позивач мотивував позов тим, що набуття ним у 1998 році права власності на 1/4 частку квартири відбулося у порядку безоплатної приватизації з частковим використанням житлового чека, а тому, на його переконання, під час укладення договору купівлі-продажу у 2020 році він вважався таким, що придбаває житло вперше.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не є особою, яка придбаває житло вперше, оскільки відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно він з 04 лютого 1998 року є власником 1/4 частки квартири, набуту на підставі свідоцтва про право власності у порядку безоплатної приватизації. Відтак правові підстави для звільнення від сплати збору та його подальшого повернення відсутні.

Позиція та висновки Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Абзацом першим пункту 9 статті 1 цього Закону встановлено, що платниками збору є, зокрема, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло вперше або перебувають у черзі на одержання житла.

Механізм реалізації звільнення від сплати збору врегульовано Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866, яка набрала чинності 26 вересня 2020 року.

Положення пунктів 15-2, 15-3 Порядку №1740 визначають, що збір не сплачується, зокрема, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою про відсутність та ненабуття права власності на житло, у тому числі внаслідок приватизації, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даними про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Верховний Суд підкреслив, що з 26 вересня 2020 року законодавством визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, яка придбаває житло вперше, звільняється від сплати збору при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Поняття «придбаває житло вперше» означає, що фізична особа не має і не набувала права власності на житло, у тому числі в результаті приватизації.

Термін «придбавання майна» у цьому контексті охоплює як оплатне набуття права власності, так і його безоплатну приватизацію. Отже, наявність зареєстрованого права власності на житло, набутого в порядку приватизації, виключає можливість визнання особи такою, що придбаває житло вперше.

Суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази подання позивачем нотаріусу заяви та документів, передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740, під час посвідчення договору. Водночас з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджено факт набуття позивачем у 1998 році права власності на 1/4 частку квартири в порядку безоплатної приватизації.

Посилання позивача на часткове використання житлового чека не спростовує висновку про наявність у нього права власності на житло. Використання житлового чека не в повному обсязі свідчить про збереження права на приватизацію в межах невикористаної частини, але не створює підстав для звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при подальшому придбанні житла.

З огляду на встановлені обставини Верховний Суд дійшов висновку, що позивач до придбання квартири 11 листопада 2020 року вже набув право власності на житло, а тому не є особою, яка придбаває житло вперше, і не підлягає звільненню від сплати збору відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою обставин справи, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

Постанова набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.