Відповідальність за керування у стані сп’яніння не залежить від виду та кількості наркотиків — Хмельницький апеляційний суд
Хмельницький апеляційний суд роз’яснив підхід до застосування частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення: для притягнення водія до відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння визначальним є сам факт перебування у такому стані, тоді як вид наркотичної речовини та її кількість в організмі правового значення не мають.
У відповідній постанові суд апеляційної інстанції наголосив, що склад цього адміністративного правопорушення охоплює саме керування у стані сп’яніння, встановленому в передбаченому законом порядку. Дослідження концентрації чи хімічного складу виявлених речовин не є обов’язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо факт сп’яніння підтверджений належним медичним оглядом.
Таку правову позицію суд сформулював за результатами перегляду постанови суду першої інстанції у справі щодо водія, якого притягнули до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані наркотичного сп’яніння.
Обставини справи №688/3701/25
4 серпня 2025 року у місті Шепетівка патрульні поліцейські зупинили автомобіль Lexus RX 350. Виявивши у водія ознаки наркотичного сп’яніння, вони запропонували йому пройти медичний огляд у місцевій лікарні. Там підтвердили, що чоловік керував авто у стані наркотичного сп’яніння.
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області визнав водія винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення – 17 000 грн штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову судді першої інстанції оскаржив захисник. Він стверджував, що поліцейські безпідставно зупинили авто його підзахисного, а також порушили вимоги Інструкції щодо виявлення ознак сп’яніння у водіїв, Порядку направлення і проведення відповідного огляду та ст. 266 КУпАП.
Адвокат зазначив, що висновок про стан наркотичного сп’яніння лікар зробив лише на підставі швидкого тесту, який не визначає концентрацію наркотичної речовини та її метаболітів. Тому всі позитивні результати повинні бути підтверджені за допомогою лабораторного дослідження, проте його не проводили. На думку захисника, результати такого медичного огляду є недійсними та не можуть бути покладені в обґрунтування доведеності вини.
Що вирішила апеляція
Апеляційний суд відхилив його доводи. Серед іншого звернув увагу на відеозапис з бодікамер поліцейських, на якому зафіксовано, як патрульні повідомляють водієві, що причиною зупинки стала інформація у базі даних про позбавлення його права керування транспортними засобами.
При цьому суд зазначив, що незгода водія з причинами зупинки або його необізнаність про них не звільняє від обов’язку пройти огляд на стан сп’яніння на законну вимогу працівника поліції, і цей обов’язок не залежить від підстав зупинки.
Апеляційний суд також зауважив, що огляд водія на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів і спрямований на встановлення факту наявності чи відсутності стану сп’яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП визначальним є сам факт перебування у стані сп’яніння – вид та кількість наркотичних речовин у її організмі значення не мають.
Суд вказав, що водій мав право оскаржити висновок медичного огляду. Утім сторона захисту не надала доказів, що висновок скасували чи дії лікаря визнали незаконними. Як свідчить відеозапис, під час проведення огляду водій не висловлював зауважень чи заперечень.
Відтак апеляційний суд підтвердив законність постанови суду першої інстанції та залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
