Продаж пальта на OLX завершився втратою 178 тисяч гривень через фішинг: що вирішив суд у спорі з банком

Львів’янка, яка втратила 178 тисяч гривень після переходу за фішинговим посиланням під час продажу пальта на платформі OLX, намагалася стягнути ці кошти з «ПриватБанку» через суд. Жінка наполягала: гроші списали шахраї без її згоди, а банк мав відновити залишок на рахунку та скасувати кредитну заборгованість.

Однак Сихівський районний суд Львова дійшов протилежного висновку. Він встановив, що операції стали можливими після того, як позивачка сама ввела реквізити картки та пароль до «Приват24» на сторонньому ресурсі. До моменту звернення на гарячу лінію всі перекази вже були здійснені. За таких обставин відповідальність покладено на клієнтку.

Обставини справи №464/8771/25

16 грудня 2024 року позивачка розмістила оголошення про продаж пальта на платформі OLX. Того ж дня вона отримала повідомлення у Viber із посиланням нібито для отримання коштів за товар.

Після переходу за посиланням:

• відкрився додаток «Приват24» для верифікації;
• невідомі особи, які представилися працівниками банку, телефоном інструктували її;
• вона ввела реквізити картки, CVV-код та пароль доступу до «Приват24».

У період з 20:51 до 21:14 16 грудня 2024 року з її рахунків було списано 58 000 грн власних коштів та 120 000 грн кредитного ліміту.

Частину платежів (близько 62 тис. грн) згодом повернули постачальники комунальних послуг. Однак основні транзакції через сторонній сервіс MonoDirect залишилися неповерненими.

О 21:37 того ж дня жінка зателефонувала на гарячу лінію 3700. Після цього картки були заблоковані.

Було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство).

Клієнтка наполягала, що:

• не мала наміру здійснювати спірні перекази;
• є споживачем фінансових послуг, а банк як емітент несе відповідальність за неналежні операції;
• банк не довів, що саме її дії сприяли незаконному списанню;
• відповідно до спеціальних норм у сфері платіжних послуг, у разі недоведеності вини користувача відповідальність покладається на банк.

Вона просила відновити кредитний ліміт 120 000 грн до стану, який існував до 18:30 16 грудня 2024 року та стягнути 99 470,17 грн — суму, яку вона сплатила для погашення кредитної заборгованості, що виникла через спірні операції.

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» заперечував проти позову, зазначивши:

• вхід до «Приват24» відбувся під авторизацією клієнтки;
• використовувався її фінансовий номер телефону;
• зміни пароля не зафіксовано;
• операції підтверджені технологією 3D-Secure;
• додавання картки до Apple Pay потребує введення реквізитів і підтвердження кодом із SMS.

Банк підкреслив: позивачка у зверненні на 3700 підтвердила, що ввела дані картки та пароль після переходу за посиланням. Отже, саме її дії створили можливість для проведення операцій.

Правова оцінка суду

Суд наголосив: сам по собі факт коректного введення реквізитів не доводить вину користувача. Однак у цій справі встановлено, що позивачка особисто повідомила стороннім особам дані, які дали змогу ініціювати платіжні операції.

Сихівський райсуд зафіксував, що клієнтка перейшла за фішинговим посиланням та ввела реквізити картки, CVV та пароль. Жінка звернулася до банку вже після завершення операцій.

Також суд наголосив, що до моменту повідомлення емітента ризик збитків несе користувач.

З огляду на це суд дійшов висновку, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню платіжного інструменту.

Рішення

Сихівський районний суд Львова рішенням від 12 лютого 2026 року відмовив у задоволенні позову повністю та поклав судові витрати на державу (позивачка була звільнена від сплати судового збору).

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.