Верховний Суд: позбавлення батьківських прав — крайній захід, що вимагає належних і достатніх доказів вини
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив: сам факт несплати аліментів, відсутності участі у вихованні чи емоційного зв’язку з дитиною не є автоматичною підставою для позбавлення батьківських прав. Такий захід можливий лише за умови доведеної винної та свідомої поведінки батька чи матері.
У справі № 646/2882/24 суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, які відмовили у позбавленні батьківських прав батька, обмежившись його попередженням та встановленням контролю органу опіки.
Обставини справи
Позивачка звернулася до суду з вимогою позбавити батька батьківських прав щодо малолітнього сина.
Свою позицію вона обґрунтовувала тим, що після розірвання шлюбу у 2018 році батько:
- припинив спілкування з дитиною;
- не бере участі у вихованні;
- не цікавиться здоров’ям і навчанням;
- не сплачує аліменти (заборгованість — понад 124 тис. грн);
- фактично самоусунувся від виконання батьківських обов’язків.
Також зазначалося, що дитину виховує мати разом із новим чоловіком, якого син сприймає як батька.
Орган опіки та піклування підтримав позов і визнав доцільним позбавлення батьківських прав.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Він виходив із того, що:
- позивач не довела наявності винної та свідомої поведінки відповідача;
- відсутні належні докази його свідомого ухилення від виконання батьківських обов’язків;
- наявні факти (борг по аліментах, відсутність участі у вихованні) не є безумовною підставою для такого радикального заходу;
- ситуація може свідчити про відсутність комунікації або конфлікт між батьками, а не про остаточне ухилення.
Апеляційний суд погодився з цими висновками, однак доповнив рішення:
- попередив батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини;
- поклав на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням ним батьківських обов’язків.
Суд також врахував, що місце проживання батька — територія активних бойових дій, однак ця обставина була врахована у сукупності з іншими доказами і не стала визначальною для вирішення спору.
Доводи касаційної скарги
Позивачка наполягала, що суди:
- не врахували практику Верховного Суду у подібних справах;
- не оцінили факт тривалого самоусунення батька від виховання;
- проігнорували окремі докази;
- безпідставно пов’язали відсутність участі батька з воєнними обставинами, хоча така поведінка тривала раніше.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення і сформулював ключові підходи.
1. Позбавлення батьківських прав — виключний захід
Суд наголосив: це крайній спосіб впливу, який застосовується лише за наявності доведеної винної поведінки батьків і неможливості змінити її менш жорсткими засобами.
2. Необхідна саме свідома і винна поведінка
Для застосування пункту 2 частини першої статті 164 СК України необхідно встановити не просто неналежне виконання обов’язків, а свідоме, умисне нехтування ними.
У цій справі позивач не довела наявності такої поведінки.
3. Наявні факти не є достатніми
Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями, що:
- сам факт стягнення аліментів та наявність заборгованості не є безумовним доказом свідомого ухилення від виконання батьківських обов’язків;
- відсутність участі у вихованні без встановлення причин — недостатня;
- довідки зі школи чи медзакладів мають обмежену доказову силу без комплексної оцінки.
4. Висновок органу опіки — не обов’язковий
Суд окремо підкреслив: висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер і не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав.
5. Пріоритет — найкращі інтереси дитини
Суд застосував підходи Конвенції про права дитини та практику ЄСПЛ і зазначив:
- розрив сімейних зв’язків має бути пропорційним і обґрунтованим;
- не встановлено обставин свідомого та остаточного самоусунення батька від виконання батьківських обов’язків;
- за можливості слід використовувати менш радикальні заходи.
6. Альтернатива — контроль і попередження
У цій справі достатнім визнано попередження батька та встановлення контролю органу опіки.
Висновок
Верховний Суд підтвердив рішення попередніх інстанцій: касаційну скаргу залишено без задоволення; рішення про відмову у позбавленні батьківських прав — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
