34 тисячі за СЗЧ — забагато: Львівський апеляційний суд зменшив штраф військовослужбовцю до 17 тисячі гривень
Львівський апеляційний суд переглянув справу про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини в умовах особливого періоду.
Суд дійшов висновку про доведеність вини, однак визнав призначене покарання надмірно суворим і зменшив розмір штрафу удвічі — до 17 тисяч гривень. Водночас апеляційна інстанція усунула технічну помилку, допущену судом першої інстанції.
Обставини справи №463/747/26
Військовослужбовець — солдат і водій військової частини — 18 січня 2026 року близько 23:30 самовільно залишив місце служби. Наступного дня його було розшукано та доставлено до частини. Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП як самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах особливого періоду (крім воєнного стану).
Постановою судді Личаківського районного суду міста Львова від 29 січня 2026 року військовослужбовця визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі — 34 000 грн. Крім того, з нього стягнуто судовий збір.
Не погодившись із рішенням, особа подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову і закрити провадження. Серед доводів зазначала, що не вчиняла правопорушення, не погоджувалася з діями територіального центру комплектування та соціальної підтримки і вважала себе цивільною особою. Також посилалася на психологічний стан, складні життєві обставини та надмірність призначеного штрафу.
Позиція апеляційного суду
Переглядаючи справу, апеляційний суд виходив із вимог КУпАП щодо повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин.
Суд встановив, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення доведена сукупністю належних і допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами командування, витягом з наказу та іншими матеріалами справи. Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції сам військовослужбовець фактично підтвердив, що залишив частину з власної ініціативи, пояснивши це необхідністю вирішити особисті справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильної кваліфікації суд визнав безпідставними. Апеляційна інстанція погодилася з тим, що дії особи правильно кваліфіковано саме за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а посилання у резолютивній частині рішення суду першої інстанції на ст. 124 КУпАП є очевидною опискою, яка не впливає на законність постанови, проте підлягає усуненню.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд першої інстанції не повною мірою врахував вимоги ст. 33 КУпАП. Зокрема, не було належно оцінено особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності, фактичне визнання правопорушення, а також його майновий стан.
Що вирішив суд
З огляду на встановлені обставини апеляційний суд визнав можливим змінити постанову в частині накладеного стягнення.
Апеляційну скаргу задоволено частково. Із резолютивної частини постанови місцевого суду виключено посилання на ст. 124 КУпАП як технічну описку. Водночас розмір адміністративного штрафу зменшено до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
В іншій частині постанову залишено без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
