Суд на Донеччині зобов’язав військову частину виплатити військовослужбовиці підйомну допомогу у зв’язку з переїздом на нове місце служби

Донецький окружний адміністративний суд розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу № 200/92/26 за позовом фізичної особи до військової частини щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання виплатити підйомну допомогу.

Предметом розгляду було встановлення наявності правових підстав для нарахування та виплати підйомної допомоги у зв’язку з призначенням на нову посаду та переїздом до іншого населеного пункту.

Обставини справи

Позивачка проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України з 8 квітня 2023 року. До 30 липня 2025 року вона проходила службу у військовій частині, розташованій в одному населеному пункті. На підставі наказу командира цієї військової частини її було виключено зі списків особового складу у зв’язку з призначенням на нову посаду в іншій військовій частині.

Наказом командира нової військової частини від 31 липня 2025 року позивачку зараховано до списків особового складу, вона прийняла посаду та приступила до виконання службових обов’язків у іншому населеному пункті. У зв’язку з цим, як зазначає позивач, вона фактично здійснила переїзд із попереднього місця служби до нового місця дислокації військової частини.

З метою реалізації права на отримання підйомної допомоги позивач 27 серпня 2025 року звернулася до відповідача з рапортом про виплату підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року №45.

Листом від 29 серпня 2025 року відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення виплати, посилаючись на те, що призначення позивачки відбулося у зв’язку з реорганізацією військової частини на підставі відповідних директив Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України та мало організаційний характер без фактичного переміщення до іншого населеного пункту.

Позивачка повторно зверталася з рапортами 07 жовтня 2025 року та 11 грудня 2025 року, вказуючи на фактичний переїзд, однак кожного разу отримувала відмову. За результатами розгляду останнього рапорту начальником штабу військової частини було прийнято рішення про відсутність підстав для виплати підйомної допомоги.

Позиції сторін та рішення суду

Позивачка обґрунтовувала позовні вимоги тим, що у зв’язку з призначенням на нову посаду вона здійснила переїзд до іншого населеного пункту, що відповідно до частини третьої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає їй право на отримання підйомної допомоги. Невиплата такої допомоги, на її думку, є протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що відповідно до Порядку №45 підйомна допомога виплачується лише за умови фактичного переїзду до іншого населеного пункту. Призначення позивачки, за твердженням відповідача, відбулося в межах реорганізації підрозділів та не супроводжувалося фактичним переміщенням, а отже не створювало підстав для здійснення відповідної виплати.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивачка була виключена зі списків особового складу попередньої військової частини та зарахована до списків іншої військової частини, розташованої в іншому населеному пункті, де приступила до виконання службових обов’язків. При цьому відповідач не надав належних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо фактичного переїзду.

Оцінюючи норми чинного законодавства, зокрема положення статті 19 Конституції України, Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Порядку виплати підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 (зокрема пунктів 1–3, 13), та враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.05.2023 у справі №160/9173/21, суд дійшов висновку, що обов’язковою умовою для виплати підйомної допомоги є переїзд військовослужбовця до іншого населеного пункту у зв’язку з призначенням на посаду.

Встановлені у справі обставини підтверджують наявність такого переїзду.

Суд також зазначив, що обов’язок доведення правомірності бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, однак відповідач не надав достатніх доказів на підтвердження своєї позиції.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати підйомної допомоги та про обґрунтованість позовних вимог.

Суд ухвалив рішення про повне задоволення позову, визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати підйомної допомоги та зобов’язав здійснити відповідну виплату на користь позивачки відповідно до частини третьої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішення складено з роз’ясненням порядку та строків апеляційного оскарження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.