Підсудність і 10% обмеження: Верховний Суд роз’яснив підхід у спорах про публічні закупівлі
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз’яснив, як визначати підсудність у спорах, де оскаржують додаткові угоди до договорів публічних закупівель. КГС підтвердив: навіть якщо сторони не сперечаються про виконання договору, а лише про його законність, такий спір усе одно вважається таким, що виникає з договору. Це означає, що позивач має право обрати суд, зокрема за місцем виконання договору.
Окремо Верховний Суд наголосив на межах зміни ціни в публічних закупівлях. Підвищувати ціну за одиницю товару можна лише в межах 10% від початкової і лише за умови доведеного коливання ринкової ціни. Спроби збільшити ціну кількома додатковими угодами понад цей поріг визнаються порушенням закону.
Обставини справи №924/698/23
Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради з позовом до товариства.
Прокурор просив визнати недійсними дві додаткові угоди до договору про закупівлю електричної енергії та стягнути 41 420,73 грн надміру сплачених коштів.
Суди встановили, що після укладення договору сторони двічі підвищували ціну за одиницю електроенергії — на 8,85% та 8,84%. У підсумку загальне підвищення становило 17,69% від первісної ціни. Водночас обсяг постачання зменшувався, а загальна сума договору формально не змінювалася.
Підставою для зміни ціни сторони визначили довідки торгово-промислової палати. Однак ці документи не містили належних даних, які б підтверджували саме коливання ціни електроенергії на ринку та дозволяли встановити відповідну динаміку і відсоток зміни.
Рішення судів попередніх інстанцій
Господарський суд Хмельницької області, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов повністю.
Суди виходили з того, що зміна ціни за одиницю товару допускається лише за наявності підтвердженого коливання ринкової ціни та в межах, визначених Законом «Про публічні закупівлі». У цій справі такі умови не були дотримані.
Додаткові угоди визнано недійсними, а отримані за ними кошти — такими, що підлягають поверненню як безпідставно набуті.
Доводи касаційної скарги
Товариство у касаційній скарзі наполягало, що справа підсудна господарському суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача, оскільки спір не пов’язаний із невиконанням договірних зобов’язань.
Також скаржник стверджував, що закон допускає неодноразове підвищення ціни та що підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України №1178, яка передбачає особливості здійснення закупівель у період воєнного стану.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду залишив касаційну скаргу без задоволення.
КГС ВС наголосив, що спір про визнання правочину недійсним, як і спір про застосування наслідків його недійсності, є спором, що виникає з договору. Такий спір пов’язаний із встановленням правомірності правочину і дослідженням його умов, а отже належить до договірних.
З огляду на це застосовується правило альтернативної підсудності, передбачене частиною п’ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України. Позов може бути пред’явлений за вибором позивача, зокрема за місцем виконання договору.
У цій справі місце виконання договору було визначене — населені пункти Хмельницької області. Тому справа правомірно розглянута Господарським судом Хмельницької області.
Щодо зміни ціни за договором закупівлі
Верховний Суд підтвердив правову позицію Великої Палати щодо застосування пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі».
Суд виходив із того, що підвищення ціни за одиницю товару допускається лише за наявності коливання ціни на ринку та за умови, що сукупне збільшення не перевищує 10% від ціни, визначеної при укладенні договору.
Тлумачення, за яким кожне окреме підвищення може становити до 10%, є неприйнятним, оскільки дозволяє фактично необмежено збільшувати ціну та нівелює результати конкурентної процедури закупівлі.
У цій справі сторони не довели наявності належного ринкового коливання ціни, а загальне підвищення перевищило 10%. Це стало підставою для визнання додаткових угод недійсними.
Щодо доказів коливання ціни
Суд окремо підкреслив, що належним доказом є не будь-яка довідка про рівень ціни, а документ, який містить інформацію про зміну ціни у динаміці та дозволяє визначити відсоток такого коливання.
Надані у справі довідки не відповідали цим критеріям, тому не могли обґрунтовувати зміну істотних умов договору.
Щодо застосування постанови КМУ №1178
Верховний Суд відхилив доводи скаржника про застосування постанови Кабінету Міністрів України №1178.
Суд зазначив, що ця постанова регулює порядок проведення нових процедур закупівель в умовах воєнного стану та не має зворотної дії у часі щодо правовідносин, які виникли з договору, укладеного раніше.
Крім того, навіть положення цієї постанови не змінюють загального підходу щодо обмеження зміни ціни в межах Закону.
Наслідки недійсності правочину
Оскільки додаткові угоди визнано недійсними, вони не створюють правових наслідків. Відтак розрахунки між сторонами мають здійснюватися за первісними умовами договору.
Сума 41 420,73 грн, отримана постачальником у зв’язку з підвищенням ціни, є безпідставно набутими коштами та підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішення
Верховний Суд залишив касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області та постанову апеляційного суду — без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
