Працівник ТЦК не увімкнув бодікамеру під час вручення повістки: суд не побачив у цьому порушення
Чи є порушенням відсутність відеозапису під час вручення повістки — і чи достатньо цього для притягнення військовослужбовця до відповідальності? На це питання відповів суд у Миколаєві, розглянувши справу про нібито недбале ставлення до служби в умовах особливого періоду.
Суд дійшов висновку: сам по собі факт відсутності відеофіксації ще не означає вини. Якщо не доведено, що військовослужбовець мав реальну можливість виконати обов’язок і свідомо або через недбалість його не виконав, підстав для відповідальності немає.
Обставини справи №487/429/26
Заводський районний суд міста Миколаєва розглянув справу про притягнення старшого солдата — стрільця-помічника гранатометника — до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою для складання протоколу стало те, що 2 січня 2026 року під час виконання заходів з оповіщення військовозобов’язаних у Миколаєві військовослужбовець не здійснював відеофіксацію вручення повісток за допомогою портативного відеореєстратора. За версією органу, який склав протокол, це є порушенням вимог військових статутів та відомчих інструкцій, що регламентують обов’язкову фото- і відеофіксацію таких дій.
З матеріалів справи випливало, що військовослужбовець входив до складу групи оповіщення, був уповноважений вручати повістки та ознайомлений із відповідними функціональними обов’язками. У день проведення заходів він отримав бодікамеру, яка за обліковими даними перебувала у справному стані.
Водночас захист наполягав на відсутності доказів належного забезпечення використання технічного засобу. Зокрема, не підтверджено, що пристрій був фактично придатний до роботи в конкретних умовах, а також що особа отримала належний інструктаж щодо його застосування. За позицією захисту, відсутність відеозапису могла бути наслідком технічних причин, а не недбалого ставлення до служби.
Оцінка суду
Суд, дослідивши матеріали справи, виходив із того, що для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити наявність усіх елементів складу правопорушення, зокрема факт невиконання або неналежного виконання службових обов’язків і вину особи.
Окремо наголошено на принципі презумпції невинуватості: обов’язок доведення вини покладається на орган, який склав протокол, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Суд звернув увагу, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів того, що відсутність відеофіксації була наслідком саме недбалого ставлення військовослужбовця до виконання службових обов’язків. Зокрема, не доведено належну організацію використання технічного засобу, його безперебійну роботу, а також відсутність об’єктивних перешкод для здійснення відеозапису.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наявні сумніви щодо вини особи не спростовані належними доказами.
Рішення суду
Суд постановив закрити провадження у справі про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-15 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП — у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення. Вона набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
