Чи може управління ДМС ініціювати службову перевірку за інформацією адвокатського запиту — відповідь КАС ВС
Положеннями Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, у тому числі щодо надсилання адвокатом адвокатського запиту до державного органу про надання інформації стосовно клієнта, не встановлено прямої заборони для такого органу (у цій справі - Управління Державної міграційної служби України) ініціювати і провести службову перевірку стосовно питання та (або) інформації, яка була викладена у адвокатському запиті. Відповідальність настає у розпорядника інформації виключно у разі недотримання ним строків, визначених Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для її надання або ненадання взагалі. ДМС України у разі отримання інформації, яка викликає сумніви щодо законності оформлення паспорта громадянина України (у тому числі, якщо такі відомості буди зазначені в адвокатському запиті), як спеціальний державний орган, який уповноважений здійснювати контроль за реалізацією законодавства України з питань громадянства, не позбавлений права ініціювати та провести службову перевірку з цього питання.
9 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Особа_1, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 240/44040/21 за позовом Особа_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов’язання вчинити дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України в Житомирській області у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок, яким визнано недійсним його паспорт громадянина України. Позов обґрунтовано тим, що службова перевірка, за результатом якої складено спірний висновок, проведена з порушеннями і що підставою для проведення перевірки є адвокатський запит з витребування інформації/документів. Таким чином у відповідача були відсутні документи, події та прямі законодавчі приписи, що могли б слугувати фактичною підставою для ініціювання проведення службової перевірки правомірності видачі паспорта громадянина України позивачу.
Судами попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовлено. Суди дійшли висновку, що паспорт видано з порушеннями процедури встановлення особи (не витребувано документів із фотокартками;
не проведено опитування родичів, сусідів або будь-яких інших осіб (не менше трьох);
акт складено за участю особи, статус якої не встановлено та не підтверджено жодним документом;
перевірки за місцем проживання не проведено; за місцем видачі свідоцтва про народження запит не направлено, перевірки факту отримання свідоцтва теж не проведено),
документи, надані для оформлення, не відповідали дійсності (відсутні актові записи про народження, паспорт зразка 1974 року не міг бути виданий тощо), що в подальшому призвело до оформлення і видачі паспорта громадянина України невстановленій особі на підставі документів, яких не існувало. Також враховано дані кримінального провадження, згідно з якими особа використовувала множинні персональні дані.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі – Порядок № 302) встановлено, що у разі оформлення паспорта громадянина України з порушенням чинного законодавства, такий документ, відповідно до підпункту 8 пункту 108 цього Порядку, визнається недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню в установленому порядку. Інших, альтернативних наслідків у разі встановлення такого порушення законодавець не передбачає. Водночас Порядок № 302 в цілому, не містить вичерпного переліку підстав для ініціювання такої перевірки та не встановлює будь-яких обмежень щодо таких підстав.
Отримання ДМС України інформації, яка викликає сумніви щодо законності оформлення паспорта громадянина України (в тому числі відомостей, викладених в адвокатському запиті про затримання особи правоохоронними органами у зв’язку з проведенням екстрадиційної перевірки та подальшою екстрадицією до Республіки Болгарія), дає міграційному органу право ініціювати та провести службову перевірку.
Як спеціальний державний орган, уповноважений здійснювати контроль за реалізацією законодавства у сфері громадянства, ДМС України не позбавлена права реагувати на таку інформацію.
Крім того, положення статті 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначають адвокатський запит як засіб отримання інформації, необхідної для надання правової допомоги клієнту, але не містять заборони для органу державної влади здійснювати свої контрольні повноваження у разі отримання такої інформації. Відповідальність, передбачена за ненадання або несвоєчасне надання інформації на адвокатський запит, не поширюється на право органу ініціювати перевірку.
Таким чином, ініціювання службової перевірки на підставі адвокатського запиту не суперечить вимогам Порядку № 302 та Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 9 березня 2026 року у справі № 240/44040/21 можна ознайомитися за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
