В Тернопільському рекрутинговому центрі військовий вдарив призовника ножем в спину – суд призначив умовне покарання
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням військовослужбовця 3-го центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, сержанта-менеджера 3-ї категорії відділення комплектування та міжнародного співробітництва, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження).
Обставини справи № 607/11279/25
9 лютого 2025 року близько 2 години 30 хвилин у приміщенні для особового складу, який підлягає відправленню до військової частини, розташованому на п’ятому поверсі адміністративної будівлі в Тернополі, обвинувачений на ґрунті особистих неприязних відносин під час конфлікту з малознайомим військовозобов’язаним, який перебував там з метою призову на військову службу, умисно наніс останньому один удар ножем в ділянку лівої половини задньої поверхні грудей. Внаслідок цього потерпілий отримав проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудей зліва з проникненням по ходу раневого каналу в грудну порожнину, пошкодженням нижньої частки лівої легені та перикарду, що супроводжувалося розвитком лівобічного пневмотораксу та гемотораксу, масивною крововтратою та гіповолемічним шоком. Зазначені тілесні ушкодження судово-медична експертиза визнала тяжкими, небезпечними для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав частково. Він пояснив, що потерпілий поводив себе неадекватно протягом дня, нападав на інших осіб, а вночі здійснив напад на нього з дерев’яною табуреткою, завдав удар по руці, після чого почав душити. Обвинувачений стверджував, що взяв ніж лише для того, щоб налякати потерпілого, а поранення виникло випадково під час боротьби, коли потерпілий сам напоровся на ніж. Він розкаявся у вчиненому, але заперечував наявність прямого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Суд дослідив показання потерпілого, свідків, висновки судово-медичних експертиз, протоколи огляду місця події, вилучений ніж зі слідами крові, результати біологічних досліджень, а також інші матеріали кримінального провадження. Потерпілий повідомив, що раніше обвинувачений погрожував йому ножем у туалеті через прохання сигарети, а обставин самого поранення не пам’ятає, оскільки отямився вже в лікарні. Деякі свідки підтверджували неадекватну поведінку потерпілого протягом дня та його рух із табуреткою в бік обвинуваченого, однак суд критично оцінив пояснення обвинуваченого щодо відсутності умислу та самооборони.
Суд встановив, що характер ушкоджень (цілеспрямований удар ножем у життєво важливу ділянку тіла — задню поверхню грудей з проникненням у грудну порожнину), спосіб його заподіяння, знаряддя злочину та інші обставини спростовують версію про випадкове поранення або необхідну оборону. Дії обвинуваченого суд кваліфікував як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, передбачене частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України. Пояснення обвинуваченого щодо відсутності умислу суд розцінив як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого (військовослужбовець, учасник бойових дій, раніше не судимий, має вибухову травму), часткове визнання вини, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні.
Що вирішив суд
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2026 року обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.
На обвинуваченого покладено обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за поведінкою покладено на начальника 3 центру рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України за місцем проходження військової служби, а в разі звільнення — на орган пробації за місцем проживання.
Суд задовольнив цивільні позови прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого: стягнув з обвинуваченого 17 676 гривень 51 копійку на користь державного бюджету (Національна служба здоров’я України) та 6 640 гривень 47 копійок на користь місцевого бюджету Тернопільської міської ради. Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди задоволено частково — стягнуто 150 000 гривень (з урахуванням добровільно відшкодованих 15 000 гривень). У решті позовних вимог відмовлено.
Арешт, накладений на речові докази (вирізку з матрацу та ніж), скасовано після набрання вироком законної сили. Речові докази (ніж та упаковки) підлягають знищенню, одяг потерпілого — поверненню йому. З обвинуваченого стягнуто процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 4 266 гривень на користь держави. Заставу в сумі 60 560 гривень повернуто заставодавцю після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не подано, або після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
