Верховний Суд: навіть у «зеленому коридорі» митник зобов’язаний перевірити транспортний засіб та достовірність даних
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду кримінальному провадженні щодо особи, виправданої за обвинуваченням у зловживанні службовим становищем.
Предметом касаційного перегляду була законність рішень судів попередніх інстанцій щодо правильності висновків судів про відсутність складу кримінального правопорушення та причинно-наслідкового зв’язку між діями обвинуваченого і наслідками.
Фабула справи та позиції сторін
Вироком Вищого антикорупційного суду особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, та виправдано у зв’язку з відсутністю у її діях складу кримінального правопорушення. Цивільний позов прокурора в інтересах держави про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Орган досудового розслідування інкримінував обвинуваченому, який обіймав посаду державного інспектора митного оформлення, зловживання службовим становищем, що полягало у неналежному здійсненні митного контролю у пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань». За версією обвинувачення, він не здійснив належного митного оформлення транспортного засобу та товарів — технічних пристроїв марки «Apple», вніс до електронної системи недостовірні відомості про відсутність товарів, що підлягають декларуванню, що призвело до переміщення товарів поза митним контролем.
Унаслідок цього, за твердженням сторони обвинувачення, державі було завдано збитків у вигляді несплачених митних платежів на суму 14 027 686,58 грн.
Сторона обвинувачення наполягала, що саме неналежні дії інспектора призвели до уникнення митного контролю та несплати платежів. Водночас сторона захисту зазначала, що обов’язок повного контролю не виникає без наявності відповідних ризиків, а також заперечувала наявність причинного зв’язку між діями інспектора і наслідками.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Зокрема, вони визнали, що між неналежним виконанням службових обов’язків та наслідками у вигляді несплати митних платежів відсутній причинно-наслідковий зв’язок.
На цій підставі особу було виправдано, а апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення.
Висновки Верховного Суду у справі № 991/5399/23
Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої статті 433 Кримінального процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не досліджуючи докази та не встановлюючи нові обставини.
Колегія суддів звернула увагу, що між діями інспектора митного контролю, який фіксує факт переміщення товарів, і подальшим визначенням та нарахуванням митних платежів існує безпосередній зв’язок. Відтак у випадку констатації відсутності товарів, які фактично переміщувалися, і подальшої несплати митних платежів це може свідчити про наявність причинно-наслідкового зв’язку.
Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність такого зв’язку, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин та оцінки доказів у їх сукупності.
Суд наголосив, що спрощений порядок митного контролю у «зеленому коридорі» не звільняє посадову особу митниці від обов’язку перевіряти відповідність транспортного засобу поданим документам, здійснювати ідентифікацію транспортного засобу та за необхідності вживати заходів митного контролю.
Колегія суддів погодилася з висновками про те, що обвинувачений неналежно виконав свої службові обов’язки, зокрема не здійснив перевірку документів, не провів митний огляд та не забезпечив внесення достовірної інформації до відповідних систем.
Водночас суд зазначив, що попередні інстанції не надали належної правової оцінки встановленим діям, їх наслідкам та причинно-наслідковому зв’язку між ними.
Верховний Суд підкреслив, що саме неналежне здійснення митного контролю створило передумови для безперешкодного ввезення товарів без декларування та сплати митних платежів, а тому наявність причинного зв’язку не може бути виключена лише з мотивів того, що остаточне нарахування платежів здійснюється іншими посадовими особами.
Суд дійшов висновку про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
У зв’язку з цим касаційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу апеляційного суду скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
