Одеситка хотіла стягнути 52 тисячі за затоплену квартиру, але суд виявив нюанс із правом власності
Приморський районний суд міста Одеси розглянув цивільну справу № 522/11492/24 за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. У межах провадження суд досліджував питання належності відповідача та наявності підстав для його цивільно-правової відповідальності.
Обставини справи
Позивачка звернулася до суду із вимогою про стягнення майнової шкоди, витрат на проведення експертизи та моральної шкоди у зв’язку із систематичним залиттям квартири, право власності на яку вона набула на підставі договору дарування від 23 травня 2018 року. Квартира є комунальною та складається із самостійних і спільних приміщень.
У позові зазначалося, що квартира тривалий час перебуває в антисанітарному стані через постійні затоплення з квартири поверхом вище. Позивачка також зазначала, що у цій квартирі встановлено душову кабіну, яка, на її думку, не відповідала технічним нормам.
20 січня 2024 року позивачка виявила чергове залиття, внаслідок якого на стінах та стелі з’явилися мокрі плями, пошкодження штукатурки та тріщини.
25 січня 2024 року комісією КП було проведено обстеження квартири. В акті обстеження зазначено, що причиною залиття стали наслідки аварії системи централізованого опалення — пошкодження підводу до радіатора у квартирі, розташованій поверхом вище.
Відповідно до висновку експертного дослідження, вартість ремонтно-відновлювальних робіт становила 29 168,94 грн, а також позивачка понесла витрати на проведення експертизи у розмірі 3 634,94 грн. Крім того, вона просила стягнути 20 000 грн моральної шкоди.
20 березня 2025 року суд ухвалив заочне рішення, яким частково задовольнив позов та стягнув із відповідачки 29 168,94 грн майнової шкоди, 3 634,94 грн витрат на експертизу та 2 000 грн моральної шкоди.
У подальшому відповідачка подала заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що на момент залиття квартири вже не була власницею частки у квартирі, з якої відбулося затоплення. Ухвалою суду заяву про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення — скасовано, а справу призначено до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Під час нового розгляду до матеріалів справи були долучені додаткові докази, зокрема інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документи щодо права власності на квартиру.
Позиція суду
Суд зазначив, що відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд встановив факт залиття квартири 20 січня 2024 року, що підтверджувалося актом обстеження КП. Також суд навів положення статей 22, 386 та 1166 ЦК України, відповідно до яких особа має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, а у деліктних зобов’язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Разом із тим під час розгляду справи суд дослідив договір дарування від 6 липня 2016 року, згідно з яким відповідачка ще у 2016 році передала у власність іншій особі 24/100 частки квартири, з якої, за твердженням позивачки, сталося залиття. Ці обставини підтверджувалися інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності відповідачки було припинене 6 липня 2016 року.
Суд звернув увагу, що відповідачем у справі має бути особа, яка, на думку позивача, порушила його права чи інтереси. Водночас неналежним відповідачем є особа, яка не повинна відповідати за пред’явленими вимогами, за наявності іншої особи, на яку покладається відповідний обов’язок.
Суд послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та практику Верховного Суду щодо належності відповідача, зокрема у справах № 523/9076/16-ц, № 308/3162/15-ц, № 127/93/17-ц та інших.
Окремо суд зазначив, що відповідно до положень ЦПК України щодо заміни неналежного відповідача саме позивач має право заявити клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки на момент залиття квартири відповідачка вже не була власницею спірної частки нерухомого майна.
У результаті суд відмовив у задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
