Суд не може зобов’язати нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину — наголосив КЦС ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив: суд не має повноважень підміняти нотаріуса та зобов’язувати його видавати свідоцтво про право на спадщину. Такі дії належать до виключної компетенції нотаріуса. Водночас сама відмова нотаріуса може бути оскаржена, але лише за наявності підстав, передбачених законом.
У справі №748/3837/24 вдова померлого просила скасувати постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та визнати її єдиною спадкоємицею. Нотаріус відмовив, оскільки донька спадкодавця була зареєстрована разом із батьком на момент його смерті, а отже відповідно до статті 1268 ЦК України вважалася такою, що прийняла спадщину, якщо не відмовилася від неї у встановлений шестимісячний строк.
Позивачка наполягала, що донька фактично давно проживала за іншою адресою, а згодом виїхала за кордон та подала заяву про відмову від спадщини з Великої Британії. Однак нотаріус дійшов висновку про наявність іншого спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину.
Суд першої інстанції став на бік вдови, однак апеляційний суд це рішення скасував. Верховний Суд погодився саме з висновками апеляції.
Обставини справи
Після смерті чоловіка позивачка звернулася до Чернігівської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини на квартиру, житловий будинок і земельну ділянку.
Син спадкодавця відмовився від спадщини на користь матері. Донька спадкодавця також вирішила відмовитися від спадщини та, перебуваючи у Великій Британії, оформила відповідну заяву в березні 2024 року, посвідчила її в місцевого нотаріуса та направила до України.
Втім, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на все майно. Причина — донька спадкодавця була зареєстрована разом із батьком на момент відкриття спадщини, тому діяла презумпція прийняття спадщини.
Позивачка стверджувала, що донька фактично не проживала зі спадкодавцем, а лише була зареєстрована за тією ж адресою. На підтвердження цього були подані довідки органу місцевого самоврядування, ліцею та акт КП «Новозаводське».
Що вирішили суди
Суд першої інстанції визнав відмову нотаріуса необґрунтованою. На думку суду, сама лише реєстрація місця проживання не доводить факту спільного проживання зі спадкодавцем, а заява доньки про відмову від спадщини була відправлена поштою ще до завершення шестимісячного строку.
Апеляційний суд із цим не погодився та відмовив у позові. Суд зазначив, що суд не може зобов’язати нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки це є виключною компетенцією нотаріуса. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що сама вимога про скасування постанови нотаріуса не є ефективним способом захисту, оскільки не відновлює спадкові права позивачки.
Апеляційний суд, з висновками якого погодився Верховний Суд, також зазначив, що ефективним способом захисту у цій ситуації може бути позов про визнання права власності на спадкове майно.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.
Суд окремо підкреслив, що видача свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією, яка належить до виключних повноважень нотаріуса. Тому суд не вправі підміняти нотаріуса у вирішенні питань, віднесених законом до його компетенції.
Колегія суддів послалася на раніше сформовану практику Верховного Суду та Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, відповідно до якої суд може перевірити законність відмови нотаріуса, однак не може перебирати на себе його повноваження щодо вчинення нотаріальних дій.
Також Верховний Суд погодився, що нотаріус діяв у межах закону, оскільки на момент відкриття спадщини донька спадкодавця була зареєстрована разом із ним, а надані спадкоємцями документи та відомості не усували правової невизначеності щодо кола спадкоємців.
Окремо суд звернув увагу, що ситуація виникла насамперед через дії самих спадкоємців, які надали суперечливу інформацію та не дотрималися строків подання заяв. За таких обставин покладати відповідальність на нотаріуса немає підстав.
Водночас Верховний Суд зазначив, що спадкоємці не позбавлені можливості врегулювати питання спадкового майна або в нотаріальному порядку шляхом укладення договору про поділ спадщини, або через суд — шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
