ТЦК мобілізував чоловіка без відстрочки: суд пояснив, чому призов уже не скасувати
Тернопільський окружний адміністративний суд розглянув справу № 500/6626/25 за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та військової частини щодо визнання протиправною мобілізації, скасування наказів про призов і зарахування до особового складу, а також звільнення з військової служби. Суд досліджував дотримання процедури мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та наявність підстав для скасування вже реалізованих наказів про призов.
Суть справи
Позивач стверджував, що працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки незаконно застосували до нього примусові дії під час мобілізаційних заходів, попри те, що він нібито погоджувався самостійно прибути до ТЦК та СП за повісткою. Також зазначалося, що у працівників ТЦК та СП були відсутні нагрудні бодікамери, а тому відеофіксація затримання та мобілізації не здійснювалася. Окремо позивач посилався на порушення процедури проходження військово-лікарської комісії та неврахування його захворювань під час визначення придатності до військової служби. У зв’язку з цим він просив визнати протиправними дії щодо мобілізації, скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації, скасувати наказ військової частини про зарахування до списків особового складу та зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу і звільнити з військової служби.
Військова частина у відзиві зазначила, що позивач прибув у складі команди після проходження ВЛК, а під час співбесіди та перевірки медичною службою і групою психологічної підтримки не було встановлено обставин, які б унеможливлювали його зарахування до списків особового складу. Також військова частина посилалася на довідку ВЛК, відповідно до якої позивача було визнано придатним до військової служби. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вказав, що позивач не мав оформленої відстрочки та не був заброньований, а тому підлягав мобілізації на загальних підставах. Крім того, відповідач звернув увагу, що позивач власним підписом підтвердив повноту наданої інформації про стан здоров’я під час проходження ВЛК.
Суд встановив, що за результатами проходження військово-лікарської комісії позивача було визнано придатним до військової служби. Наказом начальника ТЦК та СП його було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини, а наказом командира військової частини — зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Позиція та висновки суду
Суд детально проаналізував положення Конституції України, Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №560, а також Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Суд звернув увагу, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнювати свої військово-облікові дані та проходити медичний огляд у порядку, встановленому законом. При цьому суд зазначив, що позивач не перебував на військовому обліку військовозобов’язаних у відповідному ТЦК та СП, востаннє проходив військово-лікарську комісію ще у 2019 році та до моменту мобілізації не користувався правом на відстрочку. Доказів протилежного суду надано не було. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправності у діях ТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та взяття його на військовий облік.
Щодо доводів про порушення процедури проходження ВЛК суд зазначив, що предметом спору не було оскарження висновку військово-лікарської комісії про придатність до військової служби. Суд також наголосив, що у разі незгоди з висновком ВЛК позивач мав право звернутися до ВЛК вищого рівня або Центральної військово-лікарської комісії, однак доказів такого звернення надано не було. Крім того, суд зазначив, що позивач не довів факту порушення процедури медичного огляду, а твердження про неврахування скарг і захворювань не підтверджені належними доказами.
Оцінюючи вимоги щодо скасування наказів про мобілізацію та зарахування до особового складу, суд вказав, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, уповноваженими здійснювати призов громадян на військову службу під час мобілізації. Суд встановив, що під час проведення мобілізаційних заходів позивач не надав документів, які б підтверджували наявність законних підстав для непризову. Матеріали справи також не містили доказів порушення порядку призову. При цьому суд окремо зазначив, що звернення до правоохоронних органів саме по собі не підтверджує факт незаконного затримання, а питання наявності складу кримінального правопорушення може бути встановлене лише обвинувальним вироком суду.
Суд також врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, відповідно до якої процедура призову під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною саме по собі не призводить до відновлення попереднього становища особи, яка вже була мобілізована. Аналогічно, встановлення порушень під час проходження ВЛК не впливає на відновлення прав особи у контексті вже реалізованої процедури призову.
У підсумку суд дійшов висновку, що позивач як військовозобов’язаний, визнаний придатним до військової служби та такий, що не мав оформлених підстав для відстрочки, підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши також, що оскаржувані накази є реалізованими та втратили свою чинність.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
