Чи впливає неможливість встановлення характеристик електросамоката на відповідальність за керування у стані сп’яніння — роз’яснення суду
Тернопільський апеляційний суд у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу № 607/25435/25 за апеляційною скаргою адвоката, поданою в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, якою особу було визнано винною у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Обставини справи
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір.
Судом першої інстанції встановлено, що 1 грудня 2025 року о 01:00 у місті Тернополі на вулиці Текстильній, 2А особа керувала електросамокатом «Vevi» у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу Alcotest 7510 ARML-0285, повірка якого була чинною до 17 червня 2026 року. Відповідно до тесту №801 результат огляду становив 1,47 проміле. Особа погодилася з результатами огляду.
В апеляційній скарзі захисник просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування скарги зазначалося, що з відеозапису з реєстратора службового автомобіля неможливо встановити, що пристрій, яким керувала особа, є саме електросамокатом, а також неможливо визначити його технічні характеристики.
Захисник наголошував, що «Vevi» є назвою компанії з прокату самокатів, а не маркою транспортного засобу, у зв’язку з чим матеріали справи не містять належних доказів того, що вказаний засіб є механічним транспортним засобом із відповідними технічними характеристиками, необхідними для кваліфікації дій за частиною першою статті 130 КУпАП.
Позиція та рішення суду
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд зазначив, що вина особи підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні та оціненими відповідно до вимог статей 251 та 252 КУпАП. Зокрема, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою відповідно до вимог статей 254 та 256 КУпАП, рапорт працівника поліції, результати огляду на стан алкогольного сп’яніння, акт огляду, направлення на медичний огляд, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.
Із матеріалів справи встановлено, що під час несення служби працівниками поліції було зупинено електросамокат, водій якого рухався під час дії комендантської години. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Особі було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, однак вона погодилася пройти огляд за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510. Результат огляду становив 1,47 проміле, з яким водій погодився та не виявив бажання проходити додатковий медичний огляд.
Апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи сторони захисту щодо неможливості встановлення виду транспортного засобу та його технічних характеристик. Суд зазначив, що ці доводи спростовуються відеозаписами, а також поясненнями самої особи, яка під час спілкування з працівниками поліції підтвердила, що керувала електросамокатом.
Також суд відхилив твердження про те, що «Vevi» є виключно назвою компанії з прокату самокатів. Суд наголосив, що електросамокат у даному випадку є транспортним засобом у розумінні статті 121 КУпАП, відповідно до якої до транспортних засобів належать, зокрема, інші самохідні транспортні засоби.
Апеляційний суд встановив, що права та обов’язки особі були роз’яснені працівниками поліції, будь-яких зауважень чи скарг під час складання адміністративних матеріалів вона не заявляла, а дії працівників поліції не оскаржувала.
Суд дійшов висновку, що адміністративне стягнення було призначено відповідно до вимог статей 33–34 КУпАП, із урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини та особи правопорушника, у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області — без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили негайно після її ухвалення та є остаточною.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що кажуть суди про штрафи за їзду на електросамокаті без шолома.
Також ми звертали увагу, що попри притягнення водіїв електросамокатів до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, сервіси прокату фактично продовжують отримувати прибуток без належного рівня відповідальності за можливі ризики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
