Коли повнолітня дитина загиблого військового отримує лише частину одноразової допомоги — позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 400/4545/24 щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги членам сім’ї загиблого військовослужбовця у випадку, коли один із членів сім’ї вже отримав виплату за іншою законодавчою підставою.
Суд дослідив співвідношення положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів №168 та Порядку №336.
Фабула справи
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії Міжвідомчої комісії при Міністерстві у справах ветеранів України щодо непризначення та невиплати йому одноразової грошової допомоги у повному обсязі відповідно до частини сьомої статті 15 Закону №3551-XII. Він також просив зобов’язати комісію призначити та виплатити невиплачену частину допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У справі встановлено, що батько позивача, який проходив військову службу, загинув унаслідок поранень, пов’язаних із захистом Батьківщини. Позивач є повнолітнім сином загиблого та належить до категорії дітей, які не мають і не мали власної сім’ї. Після загибелі військовослужбовця він отримав посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника України та звернувся до Міністерства у справах ветеранів із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №3551-XII.
Міжвідомча комісія ухвалила рішення про призначення позивачу лише половини одноразової грошової допомоги. Підставою стало те, що мати загиблого реалізувала своє право на іншу одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн відповідно до Закону №2011-XII та постанови Кабінету Міністрів №168. Комісія виходила з того, що право на допомогу за Законом №3551-XII мали двоє осіб — мати та син загиблого, а тому позивачу належить лише частка від загального розміру допомоги.
Позивач вважав такі дії незаконними. Він наголошував, що не мав права на отримання допомоги за Законом №2011-XII та постановою №168, оскільки не належав до визначених цим законом категорій осіб. На його думку, реалізація права іншими членами сім’ї на отримання виплати за іншим законом не може впливати на його право отримати повний розмір допомоги за Законом №3551-XII. Також позивач зазначав, що на момент загибелі батька редакція Порядку №336 не містила положення про виплату лише частки допомоги повнолітнім дітям.
Рішення судів
Миколаївський окружний адміністративний суд позов задовольнив. Суд першої інстанції виходив із того, що чинна на момент загибелі військовослужбовця редакція Порядку №336 не передбачала механізму виплати лише частки допомоги повнолітнім дітям, які не реалізували право на виплату за постановою №168. Суд також зазначив, що мати загиблого не зверталася за допомогою саме за Порядком №336, а тому позивач був єдиним претендентом на цю виплату та мав право на повний її розмір.
П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд дійшов висновку, що мати та син загиблого належали до кола осіб, які мали право на допомогу за Законом №3551-XII. При цьому мати загиблого реалізувала право на іншу одноразову грошову допомогу за Законом №2011-XII. Суд зазначив, що вибір однієї з двох передбачених законом виплат не є відмовою від іншої допомоги. Виплата ще однієї допомоги у повному обсязі за одного загиблого військовослужбовця суперечила б принципу однієї виплати за однією підставою.
Правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що ключовим питанням у справі є правомірність визначення розміру одноразової грошової допомоги повнолітній дитині загиблого військовослужбовця за умови, що інші члени сім’ї вже обрали виплату за Законом №2011-XII та постановою №168.
Суд звернув увагу, що Закон №3551-XII та Закон №2011-XII містять однаковий принцип: якщо особа одночасно має право на декілька видів одноразової грошової допомоги, виплата здійснюється лише за однією з підстав за вибором такої особи.
Верховний Суд встановив, що позивач як повнолітня дитина, яка не має власної сім’ї, справді не мав права на допомогу за Законом №2011-XII та постановою №168, оскільки не входив до переліку осіб, визначених статтею 16-1 цього закону. Водночас він мав право на отримання допомоги виключно за Законом №3551-XII.
Разом із тим суд наголосив, що мати загиблого належала до кола осіб, які мали право на обидва види допомоги, і реалізувала своє право шляхом отримання виплати у розмірі 15 млн грн за постановою №168.
Суд проаналізував положення Порядку №336 та дійшов висновку, що повнолітня дитина, яка не реалізувала право на допомогу за постановою №168, може отримати допомогу за Законом №3551-XII лише у розмірі частки, яка припадала б на неї за умови звернення всіх членів сім’ї, що мають право на таку виплату.
Верховний Суд окремо підкреслив, що обрання особою однієї з двох можливих одноразових допомог не є відмовою від іншої допомоги у розумінні Порядку №336. Відтак відсутні підстави вважати, що інші члени сім’ї втратили право на врахування при визначенні часток допомоги лише тому, що обрали інший механізм виплати.
Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого особам, які мають право на одноразову грошову допомогу виключно за частиною сьомою статті 15 Закону №3551-XII, виплачується частка від загального розміру допомоги залежно від кількості осіб, які мають право на таку виплату, незалежно від того, що інші члени сім’ї обрали допомогу за постановою №168. Повний розмір допомоги може бути виплачений лише у разі, якщо інші члени сім’ї відмовилися від отримання виплат як за Законом №3551-XII, так і за постановою №168.
У підсумку Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та визнав, що Міжвідомча комісія діяла в межах повноважень і правильно визначила розмір допомоги позивачу у вигляді половини від передбаченого законом розміру. Касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
