Суд у Києві скасував штраф ТЦК на 17 тисяч грн через недоведене належне вручення повістки
Шевченківський районний суд міста Києва розглянув адміністративний позов щодо оскарження постанови територіального центру комплектування та соціальної підтримки про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП. Предметом спору стало питання належного оповіщення військовозобов’язаного про виклик до ТЦК, а також правомірність накладення штрафу у розмірі 17 000 грн за неявку за повісткою.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ТЦК про накладення адміністративного стягнення, закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати. Позов було обґрунтовано тим, що постанова ухвалена з порушенням вимог законодавства, а матеріали справи не містять належних доказів вчинення адміністративного правопорушення та доказів належного повідомлення про виклик до ТЦК.
Із матеріалів справи вбачається, що начальником ТЦК 20 січня 2025 року було винесено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП у зв’язку з неприбуттям до територіального центру комплектування за повісткою від 18 листопада 2024 року. Підставою для накладення штрафу стало твердження про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та військовий облік.
Разом із тим позивач зазначив, що ще 3 липня 2024 року оновив свої облікові дані через електронний застосунок «Резерв+», у тому числі повідомив про зміну фактичного місця проживання. За його твердженням, жодної повістки або поштового повідомлення за фактичним місцем проживання він не отримував, а про наявність розшуку дізнався лише після телефонного дзвінка працівника поліції. Під час розгляду справи у ТЦК він повідомив про актуальну адресу проживання та пояснив, що не був належним чином оповіщений про необхідність явки.
Матеріали справи не містили самої повістки, доказів її вручення, поштових повідомлень про вручення або відмову від отримання, а також будь-яких інших доказів належного оповіщення позивача. Відповідач відзиву на позов не подав та жодних доказів на спростування доводів позивача суду не надав.
Висновки суду
Суд зазначив, що відповідно до пунктів 1 та 8 частини другої статті 2 КАС України адміністративні суди перевіряють, чи були рішення суб’єктів владних повноважень прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими з урахуванням усіх обставин справи.
Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 7 КУпАП, суд наголосив, що провадження у справах про адміністративні правопорушення має здійснюватися на основі суворого додержання законності, а застосування заходів адміністративного впливу можливе виключно в межах компетенції та у точній відповідності до закону.
Суд встановив, що предметом оскарження є постанова ТЦК про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення військово-облікових даних. При цьому суд детально проаналізував норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», положення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, а також норми законодавства щодо реєстрації місця проживання.
Суд звернув увагу, що відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка має надсилатися за адресою місця проживання, повідомленою особою під час уточнення облікових даних. Згідно з пунктом 41 цього Порядку належним підтвердженням оповіщення є або особисте вручення повістки, або підтвердження поштового оператора про вручення, відмову від отримання чи відсутність особи за адресою, повідомленою ТЦК.
У справі № 761/4128/25 було встановлено, що позивач оновив свої дані через застосунок «Резерв+» та повідомив про фактичне місце проживання. Водночас жодних доказів того, що повістка направлялася саме за цією адресою, відповідач не надав. Суд окремо підкреслив, що саме адреса, повідомлена військовозобов’язаним під час уточнення облікових даних, є визначальною для належного оповіщення відповідно до спеціальних норм Порядку №560.
Також суд врахував положення Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» та дійшов висновку, що після оновлення даних у державному реєстрі у відповідача були відсутні фактичні підстави для виклику особи з метою уточнення облікових даних, оскільки такі дані вже були актуалізовані у встановлений законом строк.
Окремо суд наголосив, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов’язок доказування правомірності рішення суб’єкта владних повноважень покладається саме на відповідача. Водночас відповідач не подав відзиву та не надав жодних доказів належного оповіщення позивача. З огляду на положення частини четвертої статті 159 КАС України неподання відзиву без поважних причин було оцінене судом як фактичне визнання позову.
Суд дійшов висновку, що відсутність доказів належного повідомлення особи про виклик до ТЦК виключає можливість встановлення складу адміністративного правопорушення. За таких обставин позов було задоволено, постанову ТЦК про накладення штрафу скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
