Коли повнолітня сестра загиблого військового має право на виплати: позиція Верховного Суду
Сам факт регулярних переказів коштів від загиблого військовослужбовця ще не означає, що родич перебував на його утриманні у розумінні закону. Для отримання одноразової грошової допомоги як утриманцю необхідно не лише довести факт матеріальної підтримки, а й відповідати критеріям «непрацездатного члена сім’ї», визначеним законодавством про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.
Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №522/10798/25-Е.
Обставини справи
Позивачка — сестра загиблого військовослужбовця — просила суд встановити факт перебування на утриманні брата. Вона пояснювала, що після загибелі чоловіка самостійно виховує малолітню доньку із тяжким захворюванням серця, а її брат під час служби фактично забезпечував родину матеріально. За кілька місяців до загибелі військовий переказав їй понад 117 тис. грн.
Жінка звернулася до ТЦК та СП для оформлення одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю брата. Зі слів позивачки, у ТЦК та СП їй повідомили про необхідність надати судове рішення щодо факту перебування на утриманні.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони вказали, що надані докази не підтверджують, що допомога брата була для позивачки постійним та основним джерелом існування. Суди також звернули увагу, що жінка мала власний стабільний дохід, а перекази здійснювалися лише протягом кількох місяців.
У касаційній скарзі представник позивачки наголошував, що суди не провели належного співвідношення доходів заявниці та фінансової допомоги брата. За твердженням скаржниці, її щомісячний дохід був у кілька разів меншим за обсяг отриманої від військового підтримки, а тому саме ця допомога була основним джерелом засобів до існування.
Однак Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін.
Що зазначив Верховний Суд
Суд детально проаналізував положення Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Порядку №975 щодо виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців.
Колегія суддів наголосила, що право на одноразову грошову допомогу як утриманець мають лише особи, які є утриманцями загиблого та водночас належать до категорії непрацездатних членів сім’ї у розумінні Закону №2262-ХІІ.
Верховний Суд звернув увагу, що для повнолітніх братів або сестер закон передбачає спеціальні умови. Зокрема, таке право може виникнути лише у випадках, прямо визначених законом, зокрема якщо особа є непрацездатною у розумінні Закону №2262-ХІІ.
У цій справі суди встановили, що позивачка є повнолітньою, має постійний дохід та не надала доказів, які підтверджували б її належність до категорії непрацездатних осіб, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника.
Саме недоведеність статусу непрацездатного члена сім’ї у розумінні Закону №2262-ХІІ Верховний Суд визнав ключовою підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.
Суд також зазначив, що навіть значні грошові перекази самі по собі не свідчать автоматично про перебування особи на утриманні. Необхідно довести, що така допомога була постійним та основним джерелом засобів до існування.
Касаційний суд окремо підкреслив, що у межах касаційного перегляду він не може переоцінювати докази чи встановлювати нові фактичні обставини. Тому подані вже на стадії касації додаткові документи — зокрема свідоцтво про хрещення дитини та письмові пояснення свідків — не були враховані.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
