Чоловік із судимістю за тяжкий злочин просив захистити його від мобілізації — чим завершилась справа в суді
Особа, яка стверджує, що була виключена з військового обліку через наявність судимості за тяжкий або особливо тяжкий злочин, просила суд тимчасово заборонити ТЦК та СП здійснювати щодо неї призов під час мобілізації до завершення розгляду справи. Однак суди двох інстанцій дійшли висновку, що самі лише припущення про можливу мобілізацію не є достатньою підставою для забезпечення позову. Відповідне рішення ухвалив Третій апеляційний адміністративний суд.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку. Також він просив зобов’язати відповідача внести відповідні зміни до реєстру.
Свої вимоги чоловік обґрунтовував тим, що, за його твердженням, у листопаді 2023 року був виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин. Водночас у системі «Резерв+» він виявив, що продовжує значитися військовозобов’язаним, а також має відмітку про порушення правил військового обліку.
Крім того, позивач зазначав, що у грудні 2024 року під час звернення до сервісного центру МВС з’ясувалося, що він перебуває у розшуку за зверненням ТЦК через неприбуття за повісткою. Згодом у відповіді на адвокатський запит ТЦК повідомив про перебування позивача у розшуку, хоча до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку його не притягували.
Під час розгляду основного позову чоловік подав окрему заяву про забезпечення позову. Він просив суд заборонити ТЦК та СП вчиняти будь-які дії, пов’язані з його призовом на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили рішенням у справі. На його думку, існувала загроза мобілізації, а в разі призову захист його прав може бути суттєво ускладнений, оскільки він набуде статусу військовослужбовця.
Що вирішили суди
Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову. Позивач оскаржив це рішення до апеляційного суду.
Третій апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу без змін.
Колегія суддів нагадала, що забезпечення позову є винятковим процесуальним механізмом. Для його застосування особа повинна довести хоча б одну із передбачених законом підстав: що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду чи ефективний захист прав, або що вже наявні очевидні ознаки протиправності дій чи рішень суб’єкта владних повноважень.
Апеляційний суд підкреслив, що доводи заявника фактично збігаються з аргументами основного позову. Водночас питання законності відмови у внесенні змін до реєстру військовозобов’язаних потребує дослідження доказів і може бути остаточно вирішене лише під час розгляду справи по суті.
Суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів існування обставин, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зокрема щодо ризику його призову до вирішення спору по суті. Колегія зазначила, що наведені аргументи ґрунтуються переважно на припущеннях про можливий розвиток подій у майбутньому.
Позиція апеляційного суду
Суд окремо наголосив, що забезпечення позову не може підміняти собою вирішення спору по суті. Застосування заборони на призов у цій ситуації фактично означало б попереднє вирішення частини спірних питань ще до встановлення всіх обставин справи та оцінки доказів.
Колегія суддів зазначила, що в справі 160/15109/25 йдеться про ймовірні майбутні наслідки, а не про доведене порушення прав, яке потребує негайного судового втручання. Суд також підкреслив, що вжиття заходів забезпечення позову лише на підставі припущень суперечило б принципу правової визначеності.
З огляду на це апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду — без змін. Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
