Хто займатиметься ШІ-регулюванням в Україні та які стратегії розглядаються

15:39, 8 серпня 2023
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Мінцифри зібрало дотичних до штучного інтелекту юристів, інженерів, освітян, щоб зʼясувати, чи потрібне регулювання та в якому вигляді.
Хто займатиметься ШІ-регулюванням в Україні та які стратегії розглядаються
Джерело фото: Shutterstock
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На хвилі хайпу щодо генеративного ШІ законодавці у США та ЄС серйозно взялися за його регулювання. Європейці вже готують і обговорюють AI Act, американці – розгортають дискусії з топовими гравцями на кшталт Google, Microsoft та OpenAI.

Україна також взялася за ШІ-регулювання на початку серпня. Заступник голови Мінцифри Олександр Борняков розповів у бліц-інтерв’ю Forbes, що у Міністерстві зараз зібрали дотичних до штучного інтелекту юристів, інженерів, освітян, щоб зʼясувати, чи потрібне регулювання та в якому вигляді.

«Ми хотіли почути різні думки. Тобто відповідь, що регулювання не потрібне, нас теж влаштовує.

Зараз, ми думаємо, ця група людей працює. Місяць-два, можливо, навіть швидше, і ми розберемось та щось запропонуємо», - зазначив Борняков.

Наразі у Комітеті з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри 53 учасники, а наступних два роки його очолюватиме Олексій Молчановський.

Серед стратегій регулювання, які розглядаються, Олександр Борняков зазначає, що перша і достатньо очевидна – імплементація AI Act, який планують прийняти в Європейському Союзі.

«Річ у тім, що акт – це не директива, він має обовʼязково діяти на території всіх країн. Якщо ми стаємо членами ЄС, ми маємо також ухвалити законодавство, що імплементує цей акт. 

Якщо я правильно памʼятаю, його мають ухвалити в березні 2024 року, можливо, швидше. Нам його вже показали, його ще розглядають, але це один із підходів.

Інший варіант – розробка власного законопроєкту та іншої регуляторки. Ми розуміємо, чого нам не вистачає і що нам заважає.

Третій підхід – це так звана британська модель. Тобто не робити окреме регулювання, а внести зміни, що стосуються штучного інтелекту, до відповідних законів. Наприклад, законодавства про права людини, інтелектуальну власність тощо.

Останній варіант – індуктивний підхід. Спочатку ми можемо створити «пісочницю», описати основні принципи, подивитися, що заважає, що допомагає, і поступово рухатися», - зазначив він.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший