КСУ розглядає справу про конституційність приписів щодо черговості та порядку задоволення вимог кредиторів банку у разі його ліквідації

У середу, 8 листопада, Другий сенат КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Шестєрікова Едуарда Леонідовича про відповідність Конституції України приписів пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ від 23 лютого 2012 року № 4452-VI зі змінами (далі – Закон). Про це повідомив офіційний сайт КСУ.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик повідомив, що заявник оспорює приписи Закону, згідно з якими „кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості:

<…> 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом;

4) вимоги вкладників – фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачаються такі обставини справи.

Шестєріков Е.Л. був вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк „Київська Русь“». У липні 2015 року було розпочато процедуру ліквідації цього банку на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) «Про початок процедури ліквідації ПАТ „Банк „Київська Русь“ і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Кредиторські вимоги Шестєрікова Е.Л. ввійшли до четвертої черги задоволення кредиторів як вимоги вкладників – фізичних осіб, які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Автор клопотання зазначає, що оскільки Фонд управляв усіма справами Публічного акціонерного товариства «Банк „Київська Русь“», то в нього виникло право вимагати від Фонду виконання зобов’язань, узятих на себе банком.

Відтак він звернувся до судів системи судоустрою, які відмовили йому у задоволенні його позовних заяв.

На думку заявника, оспорювані приписи Закону не відповідають Конституції України, оскільки встановлена ними черговість задоволення вимог кредиторів створює ситуацію, „за якою заявник протиправно позбавлений права власності на вклад“, а вкладників поставлено в нерівні умови з Фондом.

Суддя-доповідач поінформував, що до Суду вже надійшла низка відповідей від органів державної влади, наукових установ і навчальних закладів із питань, порушених у конституційній скарзі заявника. Він також зазначив, що в провадженні Суду перебуває справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності всього Закону.

У цій справі Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.