Як відомо, Європейський союз та Україна підписали меморандум про взаєморозуміння щодо надання макрофінансової допомоги в розмірі €18,1 млрд. Цей меморандум є кроком до виділення частини коштів Україні, але умови кредиту поки не опубліковані.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що це частина європейського внеску у кредит на суму 50 мільярдів доларів, про який лідери країн G7 домовилися під час цьогорічного саміту в Апулії (пакет G7 на суму 50 млрд доларів забезпечується прибутками від заморожених російських активів).
«Слід уточнити, що у ЄК використали термін «макрофінансова допомога» – через те, що обслуговування коштів, оформлених як кредит, відбуватиметься за рахунок непередбачених прибутків від знерухомлених російських активів. Наприкінці жовтня під час зустрічі Міністрів фінансів «Великої сімки» було досягнуто остаточної домовленості про розподіл часток у рамках загального кредиту, а також оформлення виділення Україні коштів двосторонніми договорами», — пояснив Гетманцев.
Він зауважив, що Україна уклала аналогічну угоду з Європейським Союзом, і, як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, її планують підписати якомога швидше, щоб забезпечити оперативне надходження перших коштів з урахуванням потреб України.
«З урахуванням укладання зазначеного Меморандуму, а також того, що у разі успішного закриття індикаторів у IV кварталі 2024 року та І-ІІІ кварталах 2025 року Україна зможе отримати у рамках програми Ukraine Facility 12,5 млрд. євро, маємо все чіткіше розуміння того, що наші потреби у зовнішній допомозі на 2025 рік, які складають 38,4 млрд. доларів, будуть закриті і ми зможемо уникнути складнощів, які спостерігались на початку нинішнього року», — заявив Гетманцев.
Зазначимо, що зміст Меморандуму і те, які зобов'язання візьме на себе Україна згідно з ним, поки що невідомі.
Раніше «Судово-юридична газета» публікувала документ, де описаний механізм, за яким планується надати частину позики від ЄС. Так, нова операція мала бути пов’язана з політичними умовами, які узгоджуються з раніше прийнятим Планом Ukraine Facility, який містить для України різні умови, зокрема реформи (прийняття законів, кадрових, організаційних змін), за реалізацію яких Україна отримує відповідні «транші». При цьому якщо Україна не виконує умови, стає відомо про корупцію з коштами ЄС чи шахрайство, то наступні виплати можуть і не схвалити.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін в особі Міністерства фінансів України 22 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроект 12232 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями.
Проект стосується можливості залучення кредитів у 50 млрд доларів США від країн G7 для підтримки нагальних потреб України. Проект передбачає, що Мінфін відіграватиме роль Боргового агентства України. Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.