Мінфін стане Борговим агентством України і не виключає, що кредити на 50 млрд доларів від G7 доведеться повертати – законопроект Кабміну

08:40, 27 листопада 2024
Як зазначає Мінфін, ЄС разом із країнами G7 прийняте рішення щодо колективного надання кредитів на суму до 50 млрд доларів США для підтримки потреб України, при цьому такі кредити можуть підлягати поверненню Україною, тобто вважатимуться державним боргом, в разі отримання Україною відповідних репарацій від РФ.
Мінфін стане Борговим агентством України і не виключає, що кредити на 50 млрд доларів від G7 доведеться повертати – законопроект Кабміну
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Кабмін в особі Міністерства фінансів України 22 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроект 12232 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями. Проект стосується можливості залучення кредитів у 50 млрд доларів США від країн G7 для підтримки нагальних потреб України. Проект передбачає, що Мінфін відіграватиме роль Боргового агентства України. Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», у червні 2024 року країни «Великої сімки» (G7) домовилися виділити кредит у 50 млрд доларів Україні за рахунок заморожених активів РФ. У жовтні було ухвалено політичне рішення про розподіл часток у цьому кредиті для України між США, ЄС, Великобританією, Японією та Канадою. Механізм назвали Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine чи ERA.

За результатами зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 26 листопада було підкреслено, що вони «вітають схвалення міністрами фінансів принципів і технічних особливостей ініціативи ERA на користь України» і сподіваються почати виплати до кінця року.

Втім, кошти досі не передано, хоча від них залежить забезпечення бюджету на 2025 рік.

Як зазначила під час обговорення проекту Бюджету на 2025 рік Роксолана Підласа, з потреби в 38,4 мільярда доларів міжнародного фінансування у нас наразі є підтвердженими лише трохи більше 15 мільярдів доларів. «Безперечно, ми розраховуємо на те, що в наступні роки Україна отримає доступ до 50 мільярдів доларів від заморожених російських активів» - підкреслила вона тоді.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала документ, де описаний механізм, за яким планується надати частину позики від ЄС. Так, нова операція мала бути пов’язана з політичними умовами, які узгоджуються з раніше прийнятим Планом Ukraine Facility, який містить для України різні умови, зокрема реформи (прийняття законів, кадрових, організаційних змін), за реалізацію яких Україна отримує відповідні «транші». При цьому якщо Україна не виконує умови, стає відомо про корупцію з коштами ЄС чи шахрайство, то наступні виплати можуть і не схвалити.

 

Навіщо потрібен законопроект Мінфіну

 

Основною метою законопроекту 12232 є надання можливості залучення кредитів до бюджету для фінансування пріоритетних видатків, обслуговування та погашення яких буде здійснюватися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів.

Як зазначає Мінфін, у жовтні 2024 року Європейським Союзом разом із країнами G7 прийняте рішення щодо колективного надання кредитів на суму до 45 млрд євро (приблизно 50 млрд доларів США) для підтримки нагальних бюджетних, військових та відновлювальних потреб України.

Відповідно до зазначеного рішення такі кредити будуть обслуговуватися і погашатися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених активів російського Центрального банку.

Прийняттю зазначеного рішення сприяло створення ЄС Механізму кредитної співпраці з Україною. Фінансування зазначеного Механізму  здійснюватиметься за рахунок доходів згенерованих від заморожених російських суверенних активів та інших добровільних внесків, зроблених державами-членами або третіми країнами.

Зазначені ресурси будуть спрямовані для погашення основної суми та відсотків за відповідними двосторонніми кредитними угодами з кредиторами в рамках ініціативи G7 «Надзвичайні кредити для прискорення надходжень до бюджету України» (Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans for Ukraine).

При цьому такі кредити можуть підлягати поверненню Україною (тобто вважатимуться державним боргом України) в разі отримання Україною відповідних репарацій від російської федерації.

З огляду на зазначене, необхідність прийняття законопроекту зумовлена потребою у встановленні на законодавчому рівні права на залучення кредитів до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків бюджету, обслуговування та погашення яких буде здійснюватися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів, та визначення умов таких залучення таких кредитів.

Мінфін вказує, що у зв’язку із прийняттям рішення ЄС та країнами G7 щодо запровадження нового інструменту фінансової підтримки України виникла необхідність щодо приведення бюджетного законодавства у відповідність із запропонованими механізмами. Зокрема, щодо запровадження інструменту умовних зобов’язань, що стосуються обмежених прав кредиторів вимагати повернення таких зобов’язань державою.

З огляду на зазначене, пропонується внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу в частині розширення термінів «боргове зобов’язання» та «державний борг», а також надання права Голові Боргового агентства здійснювати відповідні правочини з умовними зобов’язаннями.

Передбачається ведення Борговим агентством Реєстру умовних зобов’язань та розміщення інформації з відповідного реєстру на офіційному сайті Боргового агентства.

Також законопроектом передбачається інформування Борговим агентством України Кабінету Міністрів та Комітету ВР з питань бюджету про виникнення у держави боргових зобов’язань у разі настання обставин згідно з умовами таких правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення кредитів (позик), що були надані внаслідок здійснення таких правочинів.

Наразі прийняття проекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів України.

«При цьому, існує потенційна ймовірність в довгостроковій перспективі виникнення боргових зобов’язань держави щодо здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у разі настання обставин згідно з умовами правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення таких кредитів (позик)» - вказує Мінфін.

Як зазначено у законопроекті, Міністерство фінансів України здійснює повноваження і функції Боргового агентства України до початку його функціонування.

Право на здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями (зокрема шляхом укладення кредитних договорів (договорів позики), договорів купівлі інструменту щодо кредитних (платіжних) зобов’язань позичальника чи будь-яких інших відповідних документів), в рамках угод з Європейським Союзом, іноземними державами, фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці з Україною, визначеного Регламентом (ЄС) 2024/2773 Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 24 жовтня 2024 року, відповідними міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України та відповідними угодами з Європейським Союзом, такими іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, крім випадків, коли інше передбачено умовами таких правочинів, належить державі в особі Голови Боргового агентства України за дорученням Міністра фінансів.

Кабінет Міністрів визначає основні умови здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, у тому числі основні умови кредитних договорів (договорів позики), договорів купівлі інструменту щодо кредитних (платіжних) зобов’язань позичальника чи будь-яких інших відповідних документів, із зазначенням виду надходження від здійснення таких правочинів відповідно до бюджетної класифікації та необхідність внесення (з дотриманням збалансованості показників Державного бюджету) змін до розпису Державного бюджету на відповідний період.

На обсяг внесених змін до розпису здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, граничних обсягів дефіциту і державного боргу, визначених законом про Державний бюджет на відповідний період.

Умови правочинів з умовними зобов’язаннями можуть передбачати обмежене право кредиторів вимагати від держави повернення кредитів (позик), що були надані внаслідок здійснення таких правочинів, за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема у разі здійснення відшкодування (компенсації) до Державного бюджету шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії РФ проти України. У разі настання обставин згідно з умовами таких правочинів, за яких кредитори можуть реалізувати таке обмежене право, у держави виникають відповідні боргові зобов’язання.

Боргове агентство України в 10-денний строк з дня виникнення відповідних боргових зобов’язань держави інформує про це Кабмін та Комітет Верховної Ради з питань бюджету.

Боргове агентство України веде Реєстр правочинів з умовними зобов’язаннями, визначених цим пунктом, та щомісяця публікує інформацію з відповідного реєстру на своєму офіційному сайті.

Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями Голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Калараш
    Андрій Калараш
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Дмитро Мальцев
    Дмитро Мальцев
    заступник голови Шевченківського районного суду міста Києва
  • Любов Хилько
    Любов Хилько
    голова Кіровоградського окружного адміністративного суду