Позика ЄС Україні у 35 млрд євро є регресною і містить ризик, що її доведеться повертати – Politico

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Рада ЄС 9 жовтня погодила надання Україні позики 35 мільярдів євро (40 млрд доларів) та новий кредитний механізм на виконання зобов’язань G7. Погашення позики в рамках ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA) буде забезпечено коштами від майбутніх надходжень з прибутку від знерухомлених російських активів.

Нова операція буде пов’язана з політичними умовами, які узгоджуються з Планом Ukraine Facility. Моніторинг з боку служб Єврокомісії відбуватиметься на основі конкретних заходів, узгоджених з українською владою у Меморандумі про взаєморозуміння (MoU).

Раніше повідомлялося, що ці кошти будуть безповоротними – тобто, повертати їх не потрібно.

Втім, як зазначає Politico, на відміну від механізму, запропонованого на початку G7, нинішня позика ЄС запланована як регресна. «Це означає, що якщо прибутків від російських активів не буде, Україна нестиме відповідальність за 40 мільярдів доларів — непосильний тягар для економіки, яка вже понівечена війною» - зазначає видання.

Отже, видання у статті «Позика G7 Україні під загрозою», нагадує, що у червні 2024 року G7 пообіцяла надати Україні позику в розмірі 50 мільярдів доларів — ця обіцянка, як вони сподівалися, стане сигналом єдності Заходу та продемонструє його силу. Але наразі це зобов’язання «ризикує розвалитися».

«Те, що починалося як багатостороння заява про підтримку України, тепер перетворилося на роздроблену та нестабільну домовленість, уражену внутрішніми політичними та правовими суперечками.

Початковий план, народжений на саміті G7 в Італії, ґрунтувався на взаємних поступках обох основних партнерів. ЄС працюватиме над тим, щоб зробити позику «захищеною від Трампа» в обхід Конгресу, тоді як США неохоче погодилися поважати занепокоєння блоку щодо міжнародного права, відмовившись від прямої конфіскації російських активів. Натомість позика буде погашена надприбутками прибутками із заморожених коштів Центрального банку Росії — розумне, але крихке рішення.

Однак тепер тріщини в цій домовленості стають кричуще очевидними» - вказує видання.

Найбільшою проблемою є шестимісячний цикл поновлення санкцій ЄС — технічна, але критична точка спотикання. Для відновлення санкцій потрібна одностайність серед членів ЄС, тобто кожне голосування несе з собою можливість припинення санкцій і, як наслідок, припинення надходжень, які мали б фінансувати виплати Україні. Ця невизначеність викликала занепокоєння в адміністративно-бюджетному управлінні Білого дому, яке побоюється, що ненадійний потік надприбутків може створити бюджетні ризики, які Конгрес ніколи не схвалить.

«Звичайно, тут важко ігнорувати іронію. З одного боку, США просять ЄС обійти міжнародне право та конфіскувати російські активи. З іншого боку, там заперечують ідею взяти на себе будь-які внутрішні юридичні ризики, підводячи лінію до власного процесу відновлення санкцій ЄС. Цей подвійний стандарт також символізує ширшу боротьбу в G7: європейська нерішучість протиставляється жорсткості законодавства Америки, а Україна опинилася посередині.

Однак вихід із цього глухого кута міг би бути простим — якби була політична воля. ЄС міг би перейти від шестимісячного процесу поновлення до більш надійної системи, прив’язавши санкції до дотримання Росією міжнародного права. Це призведе до того, що скасування санкцій буде залежати від виплати Москвою збитків, завданих війною, замість того, щоб проводити голосування кожні шість місяців, щоб вони залишалися в силі, а переглянутий механізм вимагав би одноголосного голосування для їх припинення.

Такий крок також відповідав би рішенням Суду Європейського Союзу, який ніколи не вимагав жорсткого шестимісячного циклу перегляду, якщо характер санкцій є «тимчасовими запобіжними заходами ». Проте політична інерція та юридичні формальності продовжують блокувати цей шлях вперед. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже чітко дав зрозуміти, що він накладе вето на зміну продовження терміну поновлення» - вказує видання.

Хоча внесок США в позику G7 залишається в підвішеному стані, ЄС все ще намагається завершити власну частину позики.

Просуваючись в односторонньому порядку, Європейська комісія запропонувала двосторонню позику Україні на суму 40 мільярдів доларів, що стало можливим завдяки винятковому бюджетному ресурсу, який дозволяє ЄС позичати кошти.

Втім, як вказує видання, «умови позики ЄС досить тривожні».

«На відміну від США, Канади та Японії, які збираються запропонувати Україні безрегресні позики, які звільняють Київ від погашення, якщо надприбутки від російських активів вичерпаються, — позика ЄС є регресною. Це означає, що якщо надприбутків від активів не буде, Україна нестиме відповідальність за 40 мільярдів доларів — непосильний тягар для економіки, яка вже понівечена війною.

Гірше того, це може викликати занепокоєння Міжнародного валютного фонду щодо прийнятності боргу, потенційно перекривши доступ України до життєво важливого капіталу» - підкреслює Politico.

«Цікаво, що ця невідповідність між підходами змінюється, коли мова йде про розмір самої позики. У той час, як США обережно захищають свій національний бюджет від ризиків, ЄС, незважаючи на більш суворі умови виплати, схоже, готовий активізуватись і взяти на себе більшу частину зобов’язань G7. Якщо США не вдасться дотриматись своєї частки, блок готовий покрити 40 мільярдів доларів із загальних 50 мільярдів доларів, а решту 10 мільярдів доларів нададуть інші партнери G7.

Але ця, здавалося б, щедрість зрештою маскує зростаючу фрагментацію підтримки Заходом України, коли кожна країна G7 відходить у свої власні правові та політичні проблеми. Позика G7 мала стати символом єдності Заходу. Але ця єдність — принаймні на фінансовому фронті — руйнується. І натомість залишається частковий підхід до підтримки України, де початкове бачення єдиної, безризикової позики загубилося в політичній трясовині та юридичних хитросплетіннях.

Якщо G7 не діятиме швидко для вирішення цих проблем, ця важлива фінансова підтримка може обернутися провалом — саме тоді, коли Україні найбільше потрібна підтримка» - підкреслює видання.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.