Юристи вказали на норми нового Трудового кодексу, що потребують доопрацювання: які положення розкритикували
Проєкт нового Трудового кодексу України № 14386 містить низку сучасних змін, однак деякі питання потребують доопрацювання. Про баланс інтересів працівника і роботодавця у проєкті Трудового кодексу обговорили учасники круглого столу, організованого Комітетом Національної асоціації адвокатів України з трудового права.
Як зазначила голова комітету Вікторія Поліщук, документ спрямований на модернізацію трудового законодавства та наближення його до стандартів ЄС. Водночас аналіз проєкту виявив низку системних проблем, вказують у НААУ.
Зокрема, за словами Поліщук, мова йде про можливу невідповідність міжнародним стандартам, звуження трудових гарантій, надмірне розширення локального й договірного регулювання без достатніх запобіжників, широкі дискреційні повноваження роботодавця, слабке врегулювання процедур при припиненні трудового договору, колективних звільненнях, нестандартних формах зайнятості, участі представників працівників у прийнятті рішень.
Окрему увагу експерти звернули на положення щодо робочого часу та відпочинку. Член комітету Наталія Черевко розкритикувала визначення зі ст. 127, де час відпочинку пов’язано з можливістю використовувати його «на власний розсуд». На її думку, це неточно, бо працівник може формально не працювати, але не бути вільним у розпорядженні своїм часом, зокрема під час «чергування» вдома. Тому вона запропонувала простішу формулу: час відпочинку — це будь-який період, який не є робочим часом. Далі адвокатка звернула увагу на ст. 129 про щоденний міжзмінний відпочинок не менше 12 годин. Вона застерегла, що така норма може обмежити право на працю для тих, хто поєднує основну роботу із сумісництвом, викладацькою чи науковою діяльністю, і запропонувала орієнтуватися на стандарт у 11 годин.
Ще одне зауваження стосувалося ст. 130 про 42 години щотижневого безперервного відпочинку. Черевко вказала на математичне нестикування цієї норми при шестиденному робочому тижні й запропонувала уточнити її за європейським підходом: 24 години щотижневого відпочинку на додаток до 11 годин щоденного.
У частині оплати праці, попри низку позитивних новацій, також є прогалини. Як зазначила Наталія Кайда, проєкт має чіткіше врегулювати мінімальну зарплату для працівників із неповним робочим часом, дистанційною та мобільною роботою, а також прозоро визначити доплати за суміщення посад і тимчасове виконання обов’язків інших працівників. Окремо Кайда звернула увагу на ризики у виплаті зарплати: компенсацію за затримку не варто обмежувати шістьма місяцями, натомість слід передбачити відсотки за прострочення і виплату всіх сум незалежно від спору про їх розмір. Ще одна її теза — працівник має отримувати зрозумілу розшифровку всіх нарахувань і відрахувань при кожній виплаті.
Крім того, адвокати у питанні колективних трудових спорів вказали на неузгодженість. Вони зазначають, що медіація названа добровільною, хоча в окремих випадках проєкт робить її фактично обов’язковою.
Ще одним проблемним блоком названо охорону праці. Фахівці вказують, що питання безпеки та охорони здоров’я працівників виписані надто скупо.
Водночас учасники дискусії визнали і позитивні сторони документа — зокрема, на їхню думку проєкт «закриває» багато точкових питань, які зараз фактично доводиться вирішувати через судову практику, зокрема позиції Верховного Суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
