Суд визнав протиправною відмову ТЦК розглянути заяву про відстрочку від мобілізації з-за кордону
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/8720/25 частково задовольнив позов чоловіка, який оскаржив бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо розгляду його заяви про відстрочку від призову під час мобілізації. Спір виник через те, що заявник, перебуваючи за кордоном, звернувся до ТЦК через консульську установу України в Малазі, однак отримав відмову у розгляді документів через відсутність особистої явки.
Обставини справи
Чоловік звернувся із заявою до ТЦК та СП, у якій просив взяти його на військовий облік та надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підставою для відстрочки він зазначив, що є батьком дитини, яка має інвалідність II групи з дитинства.
Подані через консульство документи були направлені до територіального центру комплектування. Однак ТЦК відмовився розглядати заяву по суті, мотивуючи це тим, що заявник не з’явився особисто. Орган наполягав на необхідності особистого прибуття до ТЦК в Україні для реалізації права на відстрочку.
Не погодившись із такою позицією, позивач звернувся до суду, вказуючи на протиправну бездіяльність органу, який не розглянув його звернення у встановленому порядку.
Рішення суду
Суд встановив, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відстрочки від призову та передбачено обов’язок військовозобов’язаних підтверджувати відповідні обставини належними документами. Разом з тим механізм реалізації цих прав і взаємодії між органами державної влади, зокрема ТЦК та консульськими установами, регулюється спеціальним порядком проведення призову під час мобілізації.
Суд зазначив, що позивач реалізував право на звернення через консульську установу як фактично доступний йому спосіб подання документів, оскільки він перебуває за межами України. Подані матеріали були передані до територіального центру комплектування, однак не отримали належного розгляду по суті уповноваженим органом. При цьому суд підкреслив, що законодавство допускає різні способи виконання військово-облікових обов’язків, зокрема як особисту явку, так і подання документів через визначені механізми, включно з консульськими установами, і що обов’язок подання інформації чи документів не може автоматично ототожнюватися з обов’язком особистого прибуття до ТЦК.
Суд дійшов висновку, що обов`язок особисто повідомити певні обставини чи подати документи не є тотожним обов`язку щодо особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином суд частково задовольнив позов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який стосувався розгляду заяви про відстрочку від призову під час мобілізації.
Суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви позивача про надання відстрочки на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас у частині вимоги про зобов’язання надати відстрочку від призову суд відмовив.
Також суд зобов’язав територіальний центр комплектування розглянути заяву позивача, та за результатами її розгляду, прийняти мотивоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на це, ця справа фактично підтвердила, що механізм подання документів через консульські установи може розглядатися як допустимий спосіб звернення до ТЦК для громадян, які перебувають за межами України, зокрема у питаннях оформлення відстрочки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
