Боржників не звільнять від інфляції: у Раді пропонують уніфікувати правила стягнення втрат

У Верховній Раді пропонують уточнити правила стягнення інфляційних втрат за прострочення грошових зобов’язань в умовах воєнного стану, зокрема щодо відповідальності окремих категорій боржників та забезпечення єдиного підходу до їх нарахування. Проблема, яку порушує законопроєкт № 15205, пов’язана із застосуванням статті 625 Цивільного кодексу України.

Регулювання інфляційних втрат у чинному законодавстві та що пропонує законопроєкт

Нині стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. У разі прострочення виконання грошового зобов’язання боржник зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та три відсотки річних, які нараховані на суму боргу, входять до складу грошового зобов’язання та є способом відповідальності боржника за прострочення платежу. Вони покликані компенсувати кредитору втрати від знецінення грошей через інфляцію та оплату за користування чужими коштами.

Водночас це право є мінімальною гарантією захисту кредитора. Його обмеження може призвести до ситуацій, коли боржник повертає суму, яка через інфляцію вже має меншу реальну вартість, ніж на момент виникнення боргу.

У зв’язку з цим, законопроєктом пропонується доповнити статтю 625 Цивільного кодексу України положенням про те, що наявність у боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, статусу особливого (спеціального) суб’єкта владних повноважень в умовах воєнного стану не є підставою для звільнення або зменшення розміру інфляційних втрат. Такі інфляційні втрати визначаються як мінімальні гарантії захисту майнових прав кредитора, які спрямовані на компенсацію втрат від знецінення грошових коштів.

Для державних органів запропоновані зміни означатимуть обов’язок своєчасного виконання грошових зобов’язань. У разі їх невиконання або затримки виплат нараховуються інфляційні втрати, що збільшує обсяг фінансових зобов’язань боржника. Крім того, держава в особі міністерств, відомств чи силових структур не зможе використовувати воєнний стан як імунітет від виплати боргів з урахуванням інфляційних втрат.

Водночас, у судовій практиці вже сформувався єдиний підхід до вирішення таких спорів, що підтверджує актуальність запропонованого законодавчого врегулювання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані на суму боргу, є складовою грошового зобов’язання та особливою мірою відповідальності боржника за прострочення. Вони виступають способом захисту майнових прав кредитора, оскільки компенсують втрати від знецінення коштів унаслідок інфляції та плату за користування утримуваними грошима, що підлягають сплаті кредитору.

Позиція Верховного Суду

Зокрема, у постанові № 910/15411/21 Верховний Суд дійшов висновку, що особливий статус боржника як спеціального суб’єкта державної влади в умовах воєнного стану не є підставою для звільнення або зменшення розміру інфляційних втрат, оскільки вони є мінімальними гарантіями захисту майнових прав кредитора та спрямовані на компенсацію втрат від знецінення грошових коштів. У цій справі суд розглядав спір між державним підприємством та Міністерством оборони України щодо стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати виконаних робіт за державним контрактом.

Міноборони наполягало, що його статус як органу, відповідального за обороноздатність держави в умовах воєнного стану, має враховуватися при нарахуванні інфляційних втрат. Також Міноборони вказував, що обов’язок зі сплати коштів виник не з моменту підписання акта виконаних робіт, а лише після ухвалення судового рішення у 2021 році.

Як зазначив Верховний Суд, інфляційні втрати є складовою грошового зобов’язання та підлягають стягненню незалежно від статусу боржника. Сам по собі воєнний стан і виконання Міноборони своїх функцій не звільняють його від відповідальності за прострочення платежів.Крім того,

Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що в умовах воєнного стану державні органи несуть відповідальність за порушення грошових зобов’язань. Інфляційні втрати є обов’язковими до сплати і не можуть бути скасовані лише з огляду на особливий статус боржника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.