ТОП-5 питань про ВЛК і мобілізацію: від оскарження рішень комісії до дистанційного оновлення даних в реєстрі «Оберіг»

Станом на 2026 рік питання військово-лікарської експертизи, відстрочки від призову та процедур мобілізації залишаються одними з найбільш конфліктних у правозастосовній практиці. Законодавчі зміни останніх років, зокрема скасування статусу «обмежено придатний», цифровізація військового обліку та оновлення підзаконних актів, суттєво змінили порядок взаємодії громадян із територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відповідно, формується і нова судова практика, яка уточнює межі повноважень ТЦК та ВЛК, а також визначає підходи до захисту прав військовозобов’язаних.

У цьому матеріалі розглядаємо п’ять ключових питань, які найчастіше виникають у громадян у 2026 році, та аналізуємо актуальні підходи законодавства і судової практики.

1. Чи можуть мобілізувати, якщо ВЛК визнала обмежено придатним?

Статус «обмежено придатний до військової служби» більше не застосовується. Його було скасовано після набрання чинності Законом України № 3621-IX 4 травня 2024 року. Після змін військово-лікарські комісії (ВЛК) визначають придатність до служби за новою системою висновків.

Наразі ВЛК може ухвалити один із трьох основних висновків:

• Придатний до військової служби — особа може бути мобілізована до бойових підрозділів.
• Придатний до служби у військових частинах забезпечення — можливе проходження служби у тилових або спеціалізованих підрозділах, зокрема у логістичних структурах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах зв’язку, охорони, а також у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
• Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку — у такому разі особа не підлягає мобілізації.

Якщо громадянин має старий висновок ВЛК — «обмежено придатний» або формулювання «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», він повинен пройти повторний медичний огляд.

Приклад судової практики

Важливе рішення для осіб, яких раніше визнали обмежено придатними це постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 754/14932/24. Після набрання чинності Законом № 3621-IX від 21 березня 2024 року особи, визнані обмежено придатними, зобов’язані були пройти повторну ВЛК до 04.02.2025. Однак це можливо лише за направленням ТЦК, а направлення видається після виклику повісткою. Без належної повістки та направлення обов’язку проходити ВЛК саме в цей день не виникає.

В той же час п. 2 розд. II Прикінцевих положень Закону № 3621-IX в редакції від 12.02.2025 визначає що особи 25-60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 05.06.2025 зобов’язані самостійно повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. (Постанова Вінницького міського суду у справі № 127/29879/25.)

Варто зазначити, що залишилося трохи більше місяця до спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності за несвоєчасне проходження ВЛК, яке особи зі статусом «обмежено придатний» мали пройти до 5 червня 2025 року з власної ініціативи. Відповідно, починаючи з 6 червня 2026 року, незалежно від того, коли саме після цієї дати ТЦК зможе виявити факт такого правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності вже буде неможливим. Це прямо випливає з статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає, що після закінчення строків давності - справа про адміністративне правопорушення не може бути розпочата, - а розпочата справа підлягає негайному закриттю.

2. Чи може ТЦК та СП відмовити у наданні відстрочки, якщо в особи відсутній актуальний висновок ВЛК?

Відсутність висновку військово-лікарської комісії або неактуальність даних про стан здоров'я у військово-обліковому документі не є законною підставою для відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.

Вичерпний перелік підстав для отримання права на відстрочку регулюється статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця стаття не містить умови про обов'язкове проходження ВЛК для отримання відстрочки. Якщо до ТЦК надані документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 560, комісія зобов'язана прийняти рішення.

Проходження ВЛК та отримання відстрочки — це дві різні правові процедури. Непроходження медичного огляду може бути підставою для адміністративної відповідальності, тобто штрафу, але не може анулювати право на відстрочку, гарантоване законом.

Приклад судової практики

Рішенням від 05.11.2025 № 560/5797/25 Хмельницький окружний адміністративний суд підтвердив, що ТЦК не має права ставити реалізацію права на відстрочку у залежність від додаткових факторів, як-от оновлення даних чи проходження медичної комісії.

Також Запорізький окружний адмінсуд у справі № 280/3862/24 від 05.07.2024 скасував відмову ТЦК у відстрочці за доглядом за матір'ю з інвалідністю I групи та зобов'язав ТЦК її надати. Непроходження ВЛК — не підстава для відмови у відстрочці відповідно до ст. 19 Конституції та Порядку № 1487.

3. Чи можна оскаржити рішення ВЛК і як це зробити?

Законодавство передбачає два основні механізми перегляду таких рішень: адміністративний (досудовий) та судовий.

Першим кроком зазвичай є звернення до вищої військово-лікарської комісії. Залежно від рівня комісії це може бути обласна, регіональна або Центральна військово-лікарська комісія. Скарга подається протягом 30 днів з дня отримання постанови ВЛК. У скарзі необхідно викласти причини незгоди з рішенням та додати медичні документи, які підтверджують стан здоров’я. Вища комісія має право призначити повторний медичний огляд або переглянути висновок нижчої ВЛК.

Якщо особа не погоджується з рішенням комісії або вища ВЛК залишила скаргу без задоволення, можливе звернення до суду. Для цього подається адміністративний позов до окружного адміністративного суду за місцем проживання або за місцем знаходження відповідного органу.

Строки звернення до суду становлять:

• 6 місяців з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав;
• 3 місяці після отримання відповіді від вищої ВЛК, якщо перед цим подавалася досудова скарга.

Для оскарження рішення ВЛК необхідно зібрати медичні документи, які підтверджують стан здоров’я. Це можуть бути виписки з медичних карт, епікризи, результати аналізів, висновки лікарів-спеціалістів, або результати обстежень. Копії документів бажано засвідчити написом «Згідно з оригіналом».

У скарзі або позові важливо чітко зазначити підстави оскарження, наприклад неповний медичний огляд, відсутність обов’язкових спеціалістів, ігнорування медичних документів, або порушення процедури проведення медичного огляду.

У таких справах суд не встановлює медичний діагноз і не замінює собою військово-лікарську комісію. Завдання суду — перевірити, чи була дотримана процедура проведення медичного огляду та прийняття рішення.

Зокрема, суд оцінює, чи були проведені всі необхідні медичні обстеження, чи брали участь у огляді передбачені лікарі-спеціалісти, чи врахувала комісія надані медичні документи, чи було дотримано встановлений порядок прийняття рішення. У разі встановлення порушень суд може скасувати рішення ВЛК та зобов’язати провести повторний медичний огляд.

Приклад судової практики

Миколаївський окружний адмінсуд від 26 лютого 2026 року у справі № 400/11163/25 визнав протиправним та скасував рішення ВЛК. Позивач пройшов ВЛК на базі міської лікарні. Комісія визнала його придатним до військової служби. Головне порушення, яке встановив суд, що медичний огляд проведено не в повному обсязі. Не були проведені обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження, передбачені п. 3.4 Положення № 402.

Суд прямо вказав, що таке неповне обстеження є суттєвим процедурним порушенням, яке могло вплинути на правильність висновку про придатність. Тому рішення ВЛК скасовано.

4. Чи має право ТЦК направляти на ВЛК особу, яка вже подала документи на відстрочку, але рішення за нею ще не прийнято?

Юридична ситуація є неоднозначною, але судова практика все частіше стає на бік військовозобов'язаних. Згідно з нормами законодавства та актуальною судовою практикою, відповідь залежить від черговості дій ТЦК та СП.

Якщо особа подала заяву та підтвердні документи згідно з Постановою КМУ № 560, комісія при ТЦК зобов’язана спочатку розглянути цю заяву.

Примусове направлення на ВЛК до прийняття рішення про відстрочку часто визнається судами як порушення процедури, оскільки право на відстрочку є первинним і визначає, чи підлягає особа призову взагалі.

ТЦК та СП часто апелюють до того, що проходження медичного огляду є обов’язком громадянина щодо оновлення даних та підтримання військового обліку. Вони стверджують, що направлення на ВЛК не є мобілізацією, а лише визначенням придатності, тому воно може відбуватися паралельно з розглядом відстрочки.

Відмова від проходження ВЛК майже гарантовано призведе до складання протоколу та винесення постанови про штраф за ст. 210-1 КУпАП. Щоб довести свою правоту, доведеться оскаржувати цей штраф у суді. Суд може скасувати його, якщо підтвердить, що ТЦК ігнорував заяву на відстрочку та порушив черговість процедур.

Приклад судової практики

У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 643/12121/25 суд визнав постанову ТЦК протиправною та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення. Особи з чинною відстрочкою (бронюванням) не підлягають направленню на ВЛК відповідно до п. 63 Порядку № 560. Військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли вони приймаються на службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти ВЛК.

Суд прямо зазначив, що це правило поширюється як на осіб з діючою відстрочкою/бронюванням, так і на тих, хто перебуває в процесі оформлення такої відстрочки.

5. Чи законна відмова ТЦК та СП дистанційно внести дані про особу до Реєстру «Оберіг», якщо через їх відсутність консульство відмовляє в оформленні закордонного паспорта?

Дедалі частіше виникають спори щодо ситуації, коли громадянин України перебуває за кордоном і не може оформити закордонний паспорт через відсутність його даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У таких випадках територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) нерідко відмовляються вносити дані дистанційно та вимагають особистої явки.

Як правило, ТЦК наполягають на необхідності особистого прибуття громадянина для взяття на військовий облік або актуалізації даних. Така позиція обґрунтовується вимогами військового обліку та необхідністю перевірки документів. Однак у практичних ситуаціях це призводить до проблем для громадян, які перебувають за кордоном і не можуть отримати консульські послуги через відсутність їхніх даних у реєстрі.

Якщо особа вже ідентифікована державою через інші державні реєстри — наприклад, має паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків — держава фактично володіє достатнім обсягом даних для її ідентифікації. У таких випадках вимога обов’язково прибути з-за кордону лише для технічного внесення даних до реєстру може визнаватися непропорційною.

Приклад судової практики

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2026 № 420/38061/25 визнав протиправною бездіяльність ТЦК, який відмовлявся внести дані військовозобов’язаного до реєстру «Оберіг» без його особистої явки.

Позивач, який наразі перебуває у Швейцарії, зіткнувся з неможливістю оформити закордонний паспорт, оскільки в застосунку «Резерв+» не було інформації про його перебування на обліку. ТЦК ігнорував заяву про внесення даних на підставі наданого тимчасового посвідчення від 2019 року, наполягаючи на обов'язковому особистому прибутті до установи.

Суд зазначив, що вимога особистої присутності для технічного внесення вже документально підтверджених відомостей до електронної бази є безпідставною. Законодавство в умовах воєнного стану передбачає механізми дистанційного уточнення даних через електронний кабінет або поштове звернення.

Наявність фото та статусу в «Резерв+» свідчить про успішну ідентифікацію особи через взаємодію реєстрів, що спростовує доводи ТЦК про неможливість встановити особу дистанційно. Суд зобов’язав ТЦК повторно розглянути заяву чоловіка про внесення відомостей до системи «Оберіг» без вимоги його особистої явки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.