Під час слухань у Комітеті Галини Третьякової пояснили, чому система обліку інформації про шкоду досі не запрацювала повноцінно
У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання щодо виконання закону про облік шкоди, завданої немайновим правам громадян внаслідок збройної агресії РФ.
Голова комітету Галина Третьякова зазначила, що метою слухань є оцінка реалізації закону, виявлення проблем та підготовка пропозицій для вдосконалення державної політики.
За її словами, масштаби порушень прав людини внаслідок війни є безпрецедентними, а обсяг як матеріальної, так і нематеріальної шкоди — колосальним.
Серед ключових даних, озвучених під час слухань:
- понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб;
- близько 7,5 мільйона громадян, які виїхали за кордон;
- понад 4,3 мільйона осіб зі статусом тимчасового захисту в ЄС;
- 389 зафіксованих фактів сексуального насильства (за даними Офісу Генерального прокурора України);
- майже 3 тисячі постраждалих дітей, серед яких 676 загиблих;
- понад 412 тисяч дітей зі статусом постраждалих від воєнних дій.
Окремо підкреслено зростання кількості осіб з інвалідністю – з 2,8 мільйона до понад 3,4 мільйона громадян унаслідок війни.
У цьому контексті у 2024 році Верховна Рада ухвалила закон «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії російської федерації проти України».
У межах закону було передбачено створення двох ключових інструментів:
- системи обліку шкоди немайновим правам;
- реєстру депортованих та примусово переміщених дітей.
Система обліку інформації про шкоду передбачає фіксацію широкого спектра порушень, зокрема: загибелі, зникнення безвісти, травмування, катування, сексуального насильства, незаконного ув’язнення, примусового переміщення, втрати доступу до медичних, соціальних та освітніх послуг тощо.
Водночас реалізація основної системи обліку наразі стикається з суттєвими проблемами. Попри затвердження порядку її функціонування ще у 2025 році, станом на початок 2026 року вона перебуває лише на другому етапі впровадження та не має визначеного фінансування.
Додатковим фактором стала зупинка фінансування з боку міжнародних партнерів, зокрема програм USAID, що ускладнило створення цифрової платформи.
У комітеті попереджають, що відсутність повноцінної системи може призвести до втрати доказів, фрагментації державної політики у сфері фіксації шкоди, зниження довіри громадян до державних механізмів та ускладнення інтеграції з міжнародними інструментами репарацій.
На цьому фоні більш ефективно функціонує реєстр депортованих дітей, який адмініструє Міністерство юстиції. Станом на березень 2026 року підтверджено факти депортації або примусового переміщення майже 20 тисяч дітей.
У підсумку Галина Третьякова наголосила, що Система обліку інформації про шкоду наразі перебуває на різних стадіях реалізації, що вимагає комплексного доопрацювання. Також вона зазначила, що за результатами комітетських слухань будуть напрацьовані конкретні рекомендації для усунення наявних недоліків, забезпечення повноцінного функціонування національної системи обліку та її інтеграції до міжнародних механізмів репарацій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
