Мобінг на роботі: що це таке і як захистити свої права
У сфері праці дедалі більшої уваги потребує проблема мобінгу — тобто цькування на роботі. На цьому наголошує Херсонський апеляційний суд, підкреслюючи важливість захисту трудових прав громадян.
Закон чітко визначає, що таке мобінг. Відповідно до статті 2-2 Кодексу законів про працю України, це систематичні та навмисні дії або бездіяльність з боку роботодавця чи колег, які спрямовані на приниження честі й гідності працівника або шкодять його діловій репутації.
Такі дії можуть проявлятися по-різному: від психологічного тиску до ігнорування чи створення нестерпних умов праці. Часто метою є змусити людину звільнитися, змінити умови роботи або витіснити її з колективу.
Форма прояву:
- погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження;
- ізоляція (незапрошення на наради, перешкоджання роботі, перенесення робочого місця);
- нерівна оплата за рівну працю;
- обмеження кар’єрного росту чи навчання.
Закон чітко відмежовує мобінг від законних дій роботодавця (зміна посади, оплати чи місця роботи відповідно до КЗпП). Якщо діяння разове чи обґрунтоване — це не цькування.
Наслідки мобінгу: чому це не «дрібниця»
Жертва мобінгу часто стикається з тривогою, депресією, зниженням продуктивності, а іноді — з тяжкими соматичними захворюваннями. Для роботодавця це ризик штрафів, судових позовів і втрати репутації. Для колективу — токсична атмосфера, яка руйнує командну роботу.
Нормативна база: що каже закон
З 11 грудня 2022 року в Україні діє комплексний правовий механізм протидії мобінгу (Закон України № 2759-IX від 16.11.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)»).
Ключові норми:
- Стаття 5-1 КЗпП — гарантує працівнику захист від дискримінації, мобінгу, упередженого ставлення та приниження честі й гідності.
- Стаття 2-2 КЗпП — забороняє мобінг і дає його легальне визначення.
- Стаття 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — встановлює відповідальність: штраф від 850 до 1700 грн (або громадські роботи 20–30 годин) для громадян; для посадовців та ФОП — від 1700 до 3400 грн (або 30–40 годин). Повторне порушення чи діяння групою — штрафи суттєво зростають (до 6800 грн).
- Статті 141 та 158 КЗпП — зобов’язують роботодавця вживати заходів: проводити навчання, профілактику ризиків, забезпечувати психічне здоров’я працівників.
- Колективні договори тепер обов’язково мають містити розділ про запобігання мобінгу.
- Директива ЄС 89/391/ЄЕС — стандарти безпечного робочого середовища.
Як захистити права: практичні кроки
Якщо стали жертвою:
- Фіксуйте все: дати, свідки, скріншоти, медичні довідки.
- Зверніться до роботодавця (у письмовій формі) з вимогою припинити порушення.
- Подайте скаргу до територіального органу Держпраці (безкоштовно, оперативно).
- Зверніться до суду — для стягнення моральної шкоди (ст. 237-1 КЗпП), визнання факту мобінгу чи навіть розірвання договору за ст. 38 КЗпП з виплатою не менше тримісячного заробітку.
- За потреби — зверніться до профспілки або безоплатної правової допомоги.
Роботодавець, який не вживає заходів, ризикує сам стати відповідачем.
Судова перспектива
Суди України вже формують практику щодо розгляду справ про мобінг. При цьому оцінюється не лише факт конфлікту, а саме наявність системного психологічного тиску, що призвів до негативних наслідків для працівника.
Мобінг — це не «звичайний конфлікт», а порушення трудових прав людини. Законодавство України надає реальні механізми захисту, однак ефективність їх застосування значною мірою залежить від належної фіксації фактів та активної позиції працівника.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
