Комітет Ради схвалив оновлення етичних стандартів для депутатів і розглянув зміни до КСУ та вищої освіти
Комітет Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та організації парламентської роботи 6 квітня розглянув і схвалив висновок щодо доопрацьованого законопроєкту № 8327, який стосується вдосконалення етичних стандартів для народних депутатів.
Цей документ передбачає зміни до чинного законодавства, зокрема до законів про статус народного депутата, діяльність парламентських комітетів і до Регламенту Верховної Ради. Змінами пропонується оновити правила депутатської етики, чіткіше визначити її принципи та норми, запровадити відповідальність за їх порушення, а також встановити процедуру подання та розгляду скарг.
Ініціатива відповідає положенням урядової Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій, затвердженої у травні 2025 року. У документі, пов’язаному з виконанням зобов’язань України перед Європейським Союзом, передбачено створення і впровадження чітких правил поведінки народних депутатів із урахуванням рекомендацій міжнародних організацій та європейських інституцій.
Законопроєкт № 8327, відповідно до постанови Верховної Ради від 10 лютого 2026 року, включено до переліку ініоціатив, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідність до норм права Європейського Союзу. Йдеться про виконання міжнародних зобов’язань України в межах євроінтеграційного курсу.
Профільний комітет рекомендує парламенту внести цей законопроєкт до першого розділу порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання та підтримати його у першому читанні. При цьому пропонується ухвалити документ за основу, доручивши комітету доопрацювати його з урахуванням поданих поправок і пропозицій, скоротивши строки їх внесення, а після цього винести на друге читання.
Крім того, комітет підготував експертні висновки щодо двох законопроєктів, які стосуються змін до законодавства про Конституційний Суд України. Один із них передбачає уточнення окремих аспектів функціонування суду та запровадження дисциплінарної відповідальності для його суддів, інший — удосконалення діяльності цього органу загалом.
Під час розгляду зазначених ініціатив комітет перевірив їх відповідність встановленим вимогам щодо оформлення, реєстрації та нормам парламентського регламенту, а також надав свої зауваження і рекомендації.
Зокрема, обидва законопроєкти пропонують внести зміни до профільного закону, доповнивши його новою статтею, яка визначає повноваження постійного представника Верховної Ради у Конституційному Суді України.
Комітет наголосив, що постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді призначається парламентом за поданням Голови Верховної Ради, і таке рішення оформлюється відповідною постановою.
Водночас у запропонованих змінах до закону про Конституційний Суд, які передбачають розширення повноважень Голови Верховної Ради щодо залучення до конституційного провадження інших народних депутатів, не визначено механізм реалізації такого залучення.
Також у документі відсутнє чітке визначення статусу, повноважень і функцій тих депутатів, яких можуть долучати до провадження за ініціативою постійного представника парламенту в Конституційному Суді.
Окрім цього, комітет розглянув і надав експертний висновок щодо законопроєкту, який стосується змін у сфері створення, реорганізації та ліквідації закладів вищої освіти, поданого групою народних депутатів у березні 2026 року.
Під час аналізу документа було перевірено його відповідність встановленим вимогам законодавства та парламентського регламенту. За результатами розгляду комітет висловив низку зауважень до цього законопроєкту.
Запропоновані зміни передбачають коригування положень закону про вищу освіту, а також окремих норм Регламенту Верховної Ради України.
Зокрема, у запропонованих змінах до статті 31 закону про вищу освіту автори ініціативи пропонують надати парламенту право ухвалювати рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію державних закладів вищої освіти шляхом прийняття окремого закону. Водночас у Конституції передбачено, що до повноважень Верховної Ради належить саме прийняття законів, без додаткового формулювання про «ухвалення рішень через закон».
Крім того, у законопроєкті визначено лише один суб’єкт законодавчої ініціативи для подання таких рішень — Кабінет Міністрів України, що не узгоджується з конституційними нормами та положеннями парламентського регламенту.
Згідно з Конституцією та Регламентом Верховної Ради, право законодавчої ініціативи мають Президент України, народні депутати та уряд. Водночас виключні повноваження Кабінету Міністрів стосуються лише подання проєкту закону про Державний бюджет, а також спільно з Президентом — законопроєктів щодо міжнародних договорів.
Окремо комітет звернув увагу, що запропоновані зміни до статті 91 Регламенту щодо обов’язкового фінансово-економічного обґрунтування фактично повторюють уже чинні норми. Також зауважено невідповідність змін до статті 94 Регламенту, які стосуються підстав для відмови в реєстрації законопроєктів, чинному правовому регулюванню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
