Орендарів можуть зобов’язати укладати офіційні договори щонайменше на три роки

13:43, 8 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
В Україні планують зобов’язати укладати договори оренди щонайменше на три роки — у Раді готують зміни.
Орендарів можуть зобов’язати укладати офіційні договори щонайменше на три роки
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні можуть запровадити обов’язкові офіційні договори оренди житла з мінімальним строком дії не менше трьох років. Такий підхід розглядають як один із ключових інструментів виведення ринку з тіні.

Таку ідею висловила голова парламентського Комітету з питань державного управління та містобудування Олена Шуляк.

За її словами, повідомляє Delo.ua, нинішній ринок оренди житла залишається хаотичним і непрозорим: відсутні чіткі правила, стандарти якості житла та належний захист сторін. Тому одних лише податкових змін недостатньо — необхідне комплексне реформування.

«Люди мають бачити, що оренда в Україні — це не історія про постійний ризик, коли тобі в будь-який момент можуть підняти ціну, запропонувати неякісне житло без жодних гарантій або просто відмовитися від будь-яких зобов’язань», — наголосила Шуляк.

Одним із ключових нововведень може стати стимулювання довгострокової оренди. Зокрема, експерти пропонують встановити мінімальний строк дії договорів на рівні щонайменше трьох років.

Передбачається, що така модель змусить сторони переходити до офіційних відносин, адже короткострокова оренда може обкладатися вищими податками, тоді як довгострокова — нижчими.

На думку Шуляк, це має стимулювати прагнення до більш стабільних угод і таким чином захистити орендарів.

«Якщо коротка оренда оподатковується вище, а довга – нижче, це мотивує укладати більш стабільні договори. А коли ще й з’являються мінімальні строки оренди та зрозумілі стандарти житла, ринок стає значно більш прогнозованим. Саме в такій моделі орендодавцю вигідніше працювати офіційно, а орендарю – безпечніше заходити у формальні відносини», — пояснила вона.

Окрім цього, планується запровадження базових стандартів орендованого житла та відповідальності за їх недотримання, що має вирішити проблему невідповідності ціни та якості.

Також «Судово-юридична газета» писала, що в Україні планують врегулювати діяльність рієлторів та підвищити прозорість їхніх послуг на ринку нерухомості, втім наразі такого законопроєкту ще немає. Зараз створена велика робоча група при Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, де зібрані представники агентств нерухомості, рієлторської спільноти, нотаріусів та різних органів влади.

І, як повідомила голова цього комітету Олена Шуляк, максимально широке коло людей розмірковує над тим, яким чином ринок рієлторів повинен бути врегульований.

Після обговорення зміни планують викласти в нові законодавчі рамки.

Наразі, зазначила Шуляк, в Україні відсутній чіткий облік рієлторів. За різними оцінками, на ринку працює від 48 до 80 тисяч осіб, тоді як сертифікованими є лише близько 3–4 тисяч фахівців.

За словами депутатки, є спільнота професійних спеціалістів, які знають, що перевіряти й що радити, а є випадкові люди на ринку, які можуть навіть не приходити на перегляд квартири, але просять 100% оплату.

До того ж, вартість послуг рієлторів може сягати 10 тисяч гривень.

«Тому зараз дискусія така: хто такий рієлтор, які послуги він надає, що має бути в договорі, чи потрібна кваліфікація та акредитація. Тому є плани щодо створення державного реєстру, де можна буде перевірити, чи працює ця людина на ринку нерухомості», - пояснила Шуляк.

Крім того, робоча група планує вивчити досвід країн Європейського Союзу. За словами Шуляк, у різних державах діють як суворі, так і більш ліберальні моделі регулювання, але є професійні стандарти.

Водночас питання вартості послуг рієлторів держава регулювати не планує. Як наголосила Шуляк, рішення про користування такими послугами та їх оплату має залишатися за громадянами.

Раніше Шуляк зазначала, особи, які не мають належної кваліфікації, не сплачують податки та не можуть забезпечити якісні послуги, не повинні займатися відповідною діяльністю.

«Наразі ведуться активні дискусії, яку ж модель обрати, ми розглядаємо різні підходи. Наприклад, у Європейському Союзі рієлторська діяльність регламентується певними правилами на рівні держави, тому споживач послуг максимально захищений. У нас незахищені ні ті, хто продають квартиру чи здають її в оренду, ні споживачі рієлторських послуг», - наголосила народна депутатка.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший