Бабуся загиблого військового довела право на пенсію та одноразову виплату від Міноборони — рішення Верховного Суду
Питання встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця набуває особливого значення в умовах воєнного стану, оскільки від цього залежить право членів сім’ї на соціальні гарантії, зокрема одноразову грошову допомогу та пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Саме таке питання розглянув Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 442/7418/25 від 1 червня 2026 року.
Для багатьох родин військовослужбовців вирішальним є не лише формальний ступінь споріднення, а й фактичні сімейні відносини, спільне проживання та матеріальна підтримка. Судова практика у таких справах демонструє, що при визначенні статусу утриманця ключове значення мають реальні життєві обставини та характер допомоги, яку надавав загиблий член сім’ї.
Обставини справи
Бабуся загиблого військовослужбовця звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні свого онука у період з 01 січня 2006 року до 14 червня 2024 року.
Заявниця зазначала, що після смерті її доньки фактично виховала онука, була його опікуном, а після досягнення ним повноліття вони продовжували проживати однією сім’єю. Онук працював, забезпечував бабусю продуктами, ліками, оплачував необхідні витрати та фактично здійснював її утримання. У 2023 році його офіційно було призначено помічником бабусі через стан її здоров’я.
У березні 2024 року онук був мобілізований до лав Збройних Сил України. Під час виконання бойового завдання у Луганській області він загинув внаслідок воєнних дій.
Заявниця просила встановити факт перебування на його утриманні для отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника та одноразової грошової допомоги.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, вважаючи, що бабуся отримувала пенсію за віком, а також має доньку, яка зобов’язана її утримувати.
Апеляційний суд скасував це рішення та встановив факт перебування заявниці на утриманні онука. Міністерство оборони України оскаржило постанову в касаційному порядку, наполягаючи, що наявність пенсії та повнолітньої доньки виключає можливість визнання бабусі утриманцем загиблого військовослужбовця.
Позиція Верховного Суду
Суд нагадав, що право на одноразову грошову допомогу мають, зокрема, утриманці загиблого військовослужбовця.
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
ВС вказав, що відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
ВС вказав, що члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Суд вирішив, що факт перебування фізичної особи на утриманні померлого також має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
ВС звернув увагу, що у цій справі суд апеляційної інстанції установив, що заявниця є непрацездатною особою, отримує пенсію, яка є значно нижчою за дохід померлого військовослужбовця, з яким заявниця постійно проживала, тобто основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога від її онука.
Також апеляційний суд у цій справі установив, що дочка заявниці є пенсіонеркою, у спірний період проживала одна і окремо від заявниці, не надавала та не мала фінансової можливості надавати заявниці повне утримання.
Суд вирішив, що повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши у цій справі, що бабуся у період з 01 січня 2006 року до 14 червня 2024 року була непрацездатною та перебувала на утриманні свого онука, який загинув під час воєнних дій, суд апеляційної інстанції виснував про задоволення вимог заяви.
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Міністерства оборони України та погодився з висновками апеляційного суду про перебування бабусі на утриманні загиблого онука-військовослужбовця.
Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що наявність у особи власної пенсії не є безумовною підставою для відмови у визнанні її утриманцем померлого годувальника. Вирішальним залишається встановлення факту, що допомога померлого була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування.
Читайте також у матеріалі «Судово-юридичної газети» про те, чому родини загиблих військових змушені через суд доводити проживання однією сім’єю та які проблеми виникають під час отримання виплат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
