Вітроенергетика в Карпатах: у Раді шукають баланс між «зеленою» енергетикою та екологією
У Верховній Раді триває робота над врегулюванням будівництва вітрових електростанцій у Карпатському регіоні з урахуванням екологічних вимог та євроінтеграційних зобов’язань. Про це йшлося під час спільного засідання Комітету з питань інтеграції України до ЄС та Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Як зазначили у «Слузі Народу», учасники обговорювали баланс між розвитком вітроенергетики та збереженням природних екосистем Карпат. Наголошувалося, що вітрова енергетика має стратегічне значення для енергетичної безпеки України, зменшення залежності від викопного палива та підтримки економічного розвитку, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Водночас підкреслюється, що розвиток відновлюваної енергетики не повинен суперечити екологічним стандартам і зобов’язанням України в межах інтеграції до Європейського Союзу.
Членкиня Комітету з питань інтеграції України до ЄС Олена Вінтоняк заявила, що будівництво вітрових електростанцій має відбуватися прозоро та з урахуванням європейських екологічних практик, щоб не завдавати шкоди субальпійській зоні Карпат.
«Будівництво вітрових електростанцій — це один із напрямків покращення енергонезалежності в державі. Але все має відбуватись так, щоб не порушувати законодавство, враховувати бенчмарки у сфері екології, надані нам ЄС, не знищувати навколишні екосистеми, обирати оптимальні локації тощо», — зазначила вона.
Під час розгляду ситуації, зокрема щодо проєктів у гірських районах Закарпатської області, депутати аналізували екологічні ризики будівництва вітропарків, а також можливі альтернативні місця для їх розміщення з урахуванням вимог природоохоронного законодавства.
Окрему увагу приділили державному контролю та залученню громадськості до ухвалення рішень. За словами Олени Вінтоняк, це стосується насамперед проєктів забудови полонини Руна, де виникають питання щодо оцінки впливу на довкілля та дотримання процедур контролю.
«Питання екологічних ризиків будівництва вітропарків у субальпійській зоні українських Карпат, процедур оцінки впливу на довкілля та належного державного екологічного контролю викликає багато запитань», — сказала депутатка.
Вона також повідомила, що одним із результатів парламентського опрацювання стало роз’яснення Міністерства розвитку громад і територій щодо практики, яка раніше дозволяла виокремлювати фундамент об’єкта як окрему споруду.
«Виокремлення фундаменту як самостійної споруди не відповідає вимогам ДБН та законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відтак штучне виокремлення фундаменту як самостійного об’єкта будівництва, що раніше використовувалося для обходу вимог законодавства, буде усунуте», — зазначила вона.
За підсумками засідання комітети підготували проєкт спільного рішення з рекомендаціями для уряду. Серед них — підготовка комплексного висновку щодо екологічних ризиків будівництва у високогір’ї Карпат та проведення інвентаризації інвестиційних проєктів у сфері відновлюваної енергетики.
Також уряду рекомендують розглянути питання скасування мораторію на державний екологічний контроль, а Міністерству розвитку громад та територій — перевірити практику Державної інспекції архітектури та містобудування щодо визнання фундаментів окремими об’єктами, а також сформувати перелік чинних проєктів вітроенергетики в Закарпатській області.
«Комітети взяли час, щоб опрацювати надану інформацію, пропозиції громадськості та надалі ухвалити фінальне рішення», — підсумувала Олена Вінтоняк.
Вона додала, що парламентський контроль і надалі має забезпечувати захист Карпат від хаотичної забудови та баланс між енергетичною безпекою і збереженням довкілля.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
