Експертні дискусії з Науково-консультативною радою КСУ — відбувся фаховий семінар
17–19 квітня відбувся захід на тему «Експертні дискусії з Науково-консультативною радою Конституційного Суду України з питань правової аргументації та конституційного аналізу». Про це повідомляє КСУ.
До участі долучилися виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Василь Лемак, Сергій Різник, заступниця Науково-консультативної ради КСУ Олена Бориславська вчений секретар НКР Любомир Летнянчин, члени НКР Григорій Берченко, Олександр Дроздов, Тетяна Карабін, Тетяна Комарова, Дмитро Лук’янов, Василь Луцик, Олег Марцеляк, Марта Мочульська, Лідія Москвич, Станіслав Погребняк, Михайло Савчин, Віктор Смородинський, Лариса Удовика, Світлана Хилюк, Ганна Христова, Оксана Щербанюк, Артем Янчук.
Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зауважив, що правова аргументація та належний конституційний аналіз мають становити змістовну основу діяльності органу конституційної юрисдикції. Він підкреслив, що конституційне судочинство не може обмежуватися декларативними оцінками чи абстрактними міркуваннями, натомість потребує глибокої аналітичної роботи, переконливого обґрунтування правових позицій та їх послідовного практичного застосування.
У цьому контексті особливу увагу було зосереджено на якості аргументації, яка, за словами промовця, безпосередньо впливає на авторитет конституційного правосуддя, рівень довіри до нього та спроможність Суду відповідати на складні виклики сучасності. Олександр Петришин наголосив на важливості конструктивної співпраці Конституційного Суду України з науковим середовищем.
«Наука і конституційне правосуддя не мають існувати відокремлено, адже саме їхня змістовна взаємодія дає змогу формувати глибші, більш обґрунтовані й методологічно виважені підходи до розв’язання конституційно-правових проблем», – зазначив він.
Суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук у своїй вітальній промові акцентувала увагу на новому баченні ролі Науково-консультативної ради КСУ. Її функція, на переконання судді, полягає не лише у підготовці висновків на окремі запити Суду, а насамперед у формуванні спільного інтелектуального простору для обміну ідеями між суддями та науковцями.
«Така взаємодія Конституційного Суду України та Науково-консультативної ради Конституційного Суду України покликана надати додатковий імпульс розвитку конституційної юстиції та сприяти виробленню нових підходів до розуміння й застосування Конституції України», – зазначила Оксана Грищук.
Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок окреслив основні напрями подальшої співпраці у межах Проєкту. Йшлося про системну підтримку, спрямовану на посилення інституційної спроможності Суду, підвищення якості правової аргументації, удосконалення внутрішніх процедур та розвиток механізмів виконання рішень Суду. Промовець зазначив, що така співпраця передбачає інтеграцію у роботу Суду практичних інструментів та підходів, заснованих на верховенстві права, правах людини і гендерній рівності.
Від імені Науково-консультативної ради КСУ до учасників звернулася її заступниця – Олена Бориславська. Вона зазначила, що для результативної роботи Науково-консультативної ради важливим є запит на її діяльність з боку органу конституційної юрисдикції саме як цілісної інституції.
«Наукова діяльність набуває справжньої цінності тоді, коли її результати є затребуваними на практиці, а науковий потенціал може бути безпосередньо спрямований на осмислення і розв’язання конкретних конституційно-правових питань, які постають у провадженнях Конституційного Суду України», – зауважила вона.
У межах першого дня роботи відбулися дві пленарні сесії, присвячені актуальним питанням конституційного правосуддя. Модерували – судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков та Сергій Різник.
Основну увагу було зосереджено на напрацюванні науково виважених підходів до питань, які постають у діяльності Суду. У фокусі обговорення перебувало значення концепції легітимних очікувань як складника принципу правової визначеності та одного з елементів верховенства права. Зазначалося, що такі очікування виникають на перетині двох фундаментальних засад: з одного боку, особа має право покладатися на стабільність правового порядку та передбачуваність дій держави, а з іншого – держава не позбавлена можливості змінювати правове регулювання відповідно до суспільних потреб.
Було акцентовано на питанні виконання рішень, ухвалених за конституційними скаргами, та їх ролі у відновленні прав скаржників. Наголошувалося, що ефективність цього механізму захисту прав і свобод людини і громадянина залежить не лише від факту ухвалення рішення Конституційного Суду України, а й від його належної реалізації, зокрема від чіткого розуміння змісту правових позицій Суду та обов’язковості їх урахування у подальшій нормотворчій і правозастосовній діяльності. Саме у цьому полягає практична цінність конституційної скарги як інструменту конституційного захисту.
Другий день семінару став продовженням професійного обговорення ключових питань розвитку конституційного правосуддя. Модераторами виступили судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Василь Лемак.
У центрі уваги перебували питання модернізації інституту дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України, зокрема в контексті його подальшого вдосконалення з урахуванням вимог незалежності, доброчесності та належного балансу між гарантіями статусу судді й механізмами відповідальності.
Учасники наголосили на необхідності чіткого розмежування між правилами професійної етики судді та підставами для дисциплінарної відповідальності, оскільки ці правові явища мають різну природу та різне функціональне призначення. Окремо зазначалося, що дисциплінарна відповідальність судді КСУ є винятковим механізмом, який має застосовуватися з урахуванням особливого статусу, конституційних гарантій незалежності та необхідності недопущення будь-якого використання дисциплінарних процедур як інструменту впливу на Конституційний Суд України.
Значну увагу було приділено доктрині законодавчих упущень (legislative omission), зокрема питанням виявлення таких упущень, визначення критеріїв їх констатації та значення цієї доктрини для належного здійснення конституційного контролю. Учасники заходу також обговорили досвід європейських конституційних судів у застосуванні цієї доктрини. Наголошувалося, що інструмент констатації законодавчих упущень істотно розширює можливості конституційного контролю у сфері захисту конституції, однак його застосування потребує особливої обережності з огляду на принцип поділу влади та необхідність збереження меж між конституційною юрисдикцією і сферою дискреції законодавця.
Проведення семінару засвідчило важливість системного фахового діалогу між Конституційним Судом України та Науково-консультативною радою КСУ. Напрацьовані у межах семінару підходи покликані сприяти підвищенню якості правової аргументації, посиленню ефективності конституційного контролю та зміцненню ролі Конституційного Суду України в умовах воєнного часу й подальшої європейської інтеграції.
Фото: КСУ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
