Як військовим оскаржити дії та рішення командирів і органів військового управління у ЗСУ – пояснили в Міноборони

Міністерство оборони України оприлюднило роз’яснення щодо чинного порядку оскарження рішень і дій командирів для військовослужбовців Збройних сил України. Документ охоплює типові ситуації — від оскарження наказів і дисциплінарних стягнень до рішень військово-лікарських комісій і питань грошового забезпечення — та пояснює, до яких інстанцій слід звертатися залежно від обставин.

Що саме можна оскаржити

Відповідно до статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, військовослужбовець має право подати скаргу у випадках:

• незаконних рішень, дій або бездіяльності командирів чи інших військовослужбовців, які порушують права, законні інтереси або свободи;
• незаконного покладення обов’язків або притягнення до відповідальності;
• порушень законодавства про рівні права та можливості жінок і чоловіків, фактів сексуальних домагань, насильства за ознакою статі або посягань на статеву свободу і недоторканість у військовому колективі.

Окремо наголошується, що оскарженню підлягають і рішення органів військового управління — зокрема військово-лікарських комісій (ВЛК), накази про дисциплінарні стягнення, а також порядок нарахування і виплати грошового забезпечення.

Основні правила подання скарг

У Міноборони нагадують три базові принципи, визначені статтями 110–112 Дисциплінарного статуту:

1. Подання скарги не зупиняє виконання наказу.

Наказ має виконуватися навіть під час його оскарження, за винятком випадків, коли йдеться про явно злочинний наказ — у такій ситуації військовослужбовець зобов’язаний від нього відмовитися.

2. Скарги подаються індивідуально і з дотриманням субординації.

Колективні звернення не відповідають установленому порядку.

3. Скарги не подаються під час виконання службових обов’язків.

Йдеться про перебування у строю, на варті, чергуванні або під час занять, за винятком спеціальних процедур.

Позасудовий і судовий порядок

Закон передбачає два шляхи захисту прав військовослужбовця:

• Позасудовий — через командування та органи контролю у військовій системі;
• Судовий — через адміністративний суд.

У більшості випадків спочатку застосовується позасудовий порядок, який дозволяє вирішити питання швидше.

Як працює позасудовий механізм

Основним інструментом є письмовий рапорт до безпосереднього командира або старшого начальника. Командир зобов’язаний розглянути звернення, перевірити викладені факти та ухвалити рішення або направити його за належністю.

Строк розгляду становить до 30 днів, у складних випадках — до 45 днів.

У рапорті мають бути зазначені: адресат, виклад обставин, конкретна вимога та підтверджувальні документи. Важливо також зафіксувати факт подання — через відмітку про реєстрацію або рекомендований лист.

Додаткові канали звернень

Міноборони також визначає інші механізми реагування:

• Гаряча лінія 1512 — для звернень щодо забезпечення, виплат і процедурних порушень;
• Військова служба правопорядку (ВСП) — перевірка порушень статуту, перевищення повноважень і насильства;
• Офіс Військового омбудсмана — розгляд скарг щодо прав військовослужбовців (до 10 днів, у термінових випадках — до 3 днів);
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини — у випадках дискримінації чи порушення гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони — реагування на неправомірні дії командування;
• Державне бюро розслідувань (ДБР) — у разі ознак кримінальних правопорушень з боку посадових осіб.

Судовий порядок і строки звернення

Якщо позасудові механізми не дали результату, військовослужбовець може звернутися до адміністративного суду. Йдеться про оскарження наказів, рішень ВЛК, дисциплінарних стягнень та інших управлінських рішень.

Строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби становить один місяць з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав. Якщо попередньо застосовувався досудовий порядок — три місяці з дня отримання відповіді.

Військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із виконанням службових обов’язків.

Алгоритм дій

У Міноборони підсумовують базовий порядок дій:

• зафіксувати порушення;
• оформити письмовий рапорт;
• подати його з підтвердженням реєстрації;
• за потреби звертатися до вищого командування або контролюючих органів;
• у разі кримінальних ознак — до ВСП, прокуратури або ДБР;
• не пропустити строк звернення до суду.

У відомстві зазначають, що дотримання цих процедур дозволяє ефективно захищати права військовослужбовців у системі військового управління та через судові механізми.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.