Зміна та скасування заповіту: що потрібно знати спадкодавцю
Остаточний зміст заповіту може змінюватися залежно від часу його складання, особливостей взаємин між людьми та складу майна, яке належить заповідачу. Закон дозволяє коригувати текст останнього волевиявлення, однак усі зміни мають відповідати чинним правовим нормам.
Коли заповіт набуває юридичної сили?
Заповідач має право самостійно визначити, кому перейдуть його майно, майнові права та обов’язки після смерті. Для цього особа повинна мати повну цивільну дієздатність і належним чином оформити заповіт. Після нотаріального посвідчення документ стає чинним, а визначені в ньому особи — потенційними учасниками спадкових правовідносин.
Слід враховувати, що в окремих випадках посвідчувати заповіти можуть не лише нотаріуси, а й інші посадові особи, яким таке право надано законом. Зокрема, до них належать:
- головний лікар медичного закладу, його заступник з медичної частини, черговий лікар стаціонару, начальник госпіталю, а також директор чи головний лікар будинку для людей похилого віку та осіб з інвалідністю;
- капітан морського або річкового судна;
- керівник пошукової чи іншої експедиції;
- командир або начальник військової частини, установи чи військового навчального закладу, якщо у відповідному місці відсутній нотаріус;
- начальник установи виконання покарань;
- керівник слідчого ізолятора;
- уповноважені представники органів місцевого самоврядування.
Як відбувається скасування заповіту?
Заповіт містить положення, котрі визначають порядок поділу спадщини після смерті заповідача, тому він будь-коли та лише особисто може внести корективи, які посвідчить нотаріус. Кожна версія заповіту має бути зрозумілою та не містити суперечностей після відкриття спадщини. Про дії з документом та його зміст повідомляти спадкоємців необов’язково, нагадує Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Скасувати заповіт можна шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. Крім цього, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт, котрий скасує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Також новий заповіт не відновить той заповіт, що передував останньому. Проте, якщо у новому заповіті відсутні розпорядження, що суперечать попередній версії документа, і він є лише його доповненням, то попередній не втратить чинності.
Повернутися до положень останнього посвідченого заповіту можна у разі визнання нового недійсним з причин:
- правочин було укладено дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати;
- правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску.
Як внести зміни до заповіту?
Зміна обставин, котрі були основою для посвідченого нотаріусом заповіту є приводом для оновлення деяких його положень. Заповідач може переінакшити список спадкоємців, майна та розмір частки, яку вони отримують. Щоб внести корективи у розпорядження також слід звернутися до нотаріуса, який належним чином зафіксує зміни.
Отже, гнучкість у розпорядженні власною спадщиною дає заповідачу змогу бути впевненим щодо подальшої долі свого майна. Законодавство дозволяє не лише переосмислювати попередні рішення, а й оперативно реагувати на зміни життєвих обставин. Такий механізм забезпечує втілення останньої волі, мінімізує ризики спорів і формує міцний юридичний фундамент для подальшого спадкування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
