Коли над дитиною можуть оформити опіку, якщо батько-військовий зник безвісти: що показує судова практика

Родини військовослужбовців, які зникли безвісти під час війни, часто стикаються не лише з емоційною невизначеністю, а й із юридичними питаннями, пов’язаними з дітьми. Одне з найпоширеніших — хто і як може представляти інтереси дитини, якщо батько зник безвісти, а фактичний догляд здійснює інша особа.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов наголосив, що сам факт зникнення безвісти не означає автоматичної втрати батьківських прав. Людина юридично залишається батьком або матір’ю дитини, доки її не визнано безвісно відсутньою, не оголошено померлою або не позбавлено батьківських прав у судовому порядку.

Тобто навіть якщо батько-військовослужбовець тривалий час не виходить на зв’язок і офіційно перебуває у статусі зниклого безвісти за особливих обставин, це не означає автоматичного припинення його прав та обов’язків щодо дитини.

На які норми закону спираються органи опіки та суди

Основні положення містяться у Сімейному кодексі України, Цивільному кодексі України, Законі «Про охорону дитинства» та Законі «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Стаття 243 Сімейного кодексу України передбачає можливість встановлення опіки над дітьми до 14 років та піклування щодо дітей віком від 14 до 18 років, якщо дитина залишилася без батьківського піклування.

Водночас стаття 43 Цивільного кодексу України визначає, що особу можна визнати безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце перебування.

При цьому, ключове питання для держави — не сам статус зникнення, а те, чи має дитина належний догляд і хто фактично здійснює її виховання та представництво.

Коли опіка або піклування не потрібні

На практиці багато залежить від сімейної ситуації. Якщо мати дитини жива, не позбавлена батьківських прав і фактично виховує дитину, окрема опіка найчастіше не потрібна.

У такій ситуації саме мати залишається законним представником дитини та може оформлювати соціальні виплати, звертатися до державних органів, представляти інтереси дитини у школі, лікарні чи суді, а також оформлювати документи та необхідні статуси.

Тобто зникнення батька саме по собі не означає, що дитина автоматично визнається такою, що залишилася без батьківського піклування.

Коли може виникнути потреба в оформленні опіки

Інша ситуація виникає, якщо мати також відсутня, померла, тяжко хвора, не займається дитиною або позбавлена батьківських прав. Також питання оформлення опіки може постати, якщо дитина фактично проживає з бабусею, дідусем, тіткою, старшими братами чи іншими особами.

У таких випадках може виникнути необхідність оформлення опіки, піклування, тимчасового представництва або статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Що перевіряють органи опіки

Служба у справах дітей та орган опіки оцінюють, з ким фактично проживає дитина, хто забезпечує догляд, чи є належні умови проживання, чи не порушуються права дитини та чи справді батьки не можуть виконувати свої обов’язки. Також перевіряється наявність підтвердження статусу зниклого безвісти.

На практиці можуть враховуватися сповіщення про зникнення безвісти, документи військової частини, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, довідки про склад сім’ї, характеристики, пояснення родичів та рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою.

Такі повноваження органів опіки та піклування передбачені постановою Кабінету Міністрів №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Крім того, постанова Кабінету Міністрів №1013 внесла спеціальні зміни щодо дітей, які залишилися без батьківського піклування під час війни.

Що показує судова практика

На практиці органи опіки та суди зазвичай виходять із принципу найкращих інтересів дитини. Ключове питання полягає не в тому, чи формально зник батько, а в тому, хто реально доглядає за дитиною, чи не залишилася вона без належного представництва та чи потрібно забезпечити можливість оформлення документів, виплат, медичних або освітніх питань.

При цьому суди обережно ставляться до незворотних рішень щодо дітей військовослужбовців, зниклих безвісти під час бойових дій.

Зокрема, Кременецький районний суд Тернопільської області у справі №601/2366/25 розглядав питання призначення бабусі опікуном дитини після того, як батько дитини — військовослужбовець — зник безвісти під час бойових дій. Суд врахував фактичне проживання дитини з бабусею, її участь у вихованні та утриманні дитини, а також документи про статус зниклого безвісти.

Тиврівський районний суд Вінницької області у справі №145/1408/25 досліджував питання фактичного догляду за дитиною, висновки органу опіки та обставини проживання дитини. У результаті дитину було передано під опіку.

Своєю чергою Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у справі №396/2141/25 розглядав питання щодо військовослужбовця, який зник безвісти під час бойових дій, у контексті подальшого захисту прав дитини. Суд досліджував документи військової частини, обставини зникнення та питання реалізації прав малолітньої дитини, інтереси якої представляв опікун.

Судова практика показує, що у таких справах суди оцінюють не лише сам факт зникнення батька, а всю ситуацію навколо дитини: з ким вона проживає, хто реально її утримує, хто займається навчанням, лікуванням, побутом і чи підтримує орган опіки кандидатуру майбутнього опікуна.

Які документи можуть знадобитися

Залежно від ситуації можуть подаватися свідоцтво про народження дитини, паспорт заявника, документи про місце проживання, сповіщення про зникнення безвісти, документи військової частини, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, медичні документи, довідки про склад сім’ї, характеристики, документи про доходи та акти обстеження житлових умов.

Чим опіка відрізняється від усиновлення

Опіка не припиняє юридичний зв’язок дитини з батьком, може бути тимчасовою та дозволяє представляти інтереси дитини, не позбавляючи батька його статусу.

Водночас усиновлення повністю змінює юридичний статус дитини, припиняє попередній правовий зв’язок із біологічним батьком і потребує окремих правових підстав.

Саме тому у справах щодо дітей зниклих безвісти військовослужбовців найчастіше спочатку розглядається саме питання опіки або представництва, а не усиновлення.

Що важливо для родин

Якщо дитина фактично виховується іншими родичами, бажано не затягувати зі зверненням до служби у справах дітей, офіційно фіксувати обставини, збирати документи щодо статусу зникнення та оформлювати правовий механізм представництва дитини.

Це може бути важливим для оформлення соціальних виплат, навчання, медичного супроводу, виїзду за кордон, спадкових питань та захисту прав дитини в майбутньому.

Отже, зникнення батька безвісти під час війни саме по собі не означає автоматичної втрати ним батьківських прав. Але якщо дитина фактично залишилася без належного піклування або виховується іншими особами, закон дозволяє оформити опіку, піклування чи інші форми представництва для захисту її прав та інтересів.

У кожній ситуації держава та суди насамперед оцінюють інтереси дитини, фактичні обставини, наявність належного догляду та можливість законного представництва.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.