Соціальна ізоляція та проблеми з документами: у Брюсселі обговорили становище ромів-переселенців

Питання захисту прав людини, підтримки національних меншин та забезпечення рівних можливостей залишаються серед ключових напрямів співпраці України та Європейського Союзу. Особливої актуальності вони набули в умовах війни, яка створила нові виклики для мільйонів людей, зокрема для внутрішньо переміщених осіб і представників вразливих спільнот. Саме ці теми стали одними з центральних під час одинадцятого Діалогу з прав людини між Україною та ЄС, що відбувся у Брюсселі.

У Брюсселі пройшов одинадцятий Діалог з прав людини між Україною та Європейським Союзом. Захід відбувся у змішаному форматі та став черговим свідченням відкритої взаємодії і конструктивного співробітництва між українською та європейською сторонами.

Під час зустрічі учасники підтвердили свою спільну прихильність принципам захисту та забезпечення прав людини. Також сторони вкотре висловили рішуче засудження триваючої агресивної війни російської федерації проти України. Окремий акцент було зроблено на численних порушеннях прав людини та норм міжнародного гуманітарного права, які фіксуються внаслідок російської агресії.

Співголовами діалогу стали керівниця Відділу з питань України Європейської служби зовнішніх дій Байба Тавареса та заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. Українську делегацію також представляв заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

Під час свого виступу Ігор Лоссовський поінформував учасників про діяльність ДЕСС у напрямі захисту прав національних меншин та протидії дискримінації. Значну увагу він приділив ситуації ромської громади, зокрема ромів, які через повномасштабну війну були змушені залишити місця свого проживання та набули статусу внутрішньо переміщених осіб. 

За його словами, роми з числа ВПО залишаються однією з найбільш уразливих категорій населення. Вони часто стикаються з поєднанням різних факторів вразливості, серед яких соціальна ізоляція, обмежені можливості для повноцінної участі в суспільному житті, а також труднощі з доступом до адміністративних послуг і процедур оформлення документів. Ситуацію додатково ускладнюють соціально-економічні диспропорції, які існували ще до початку війни та продовжують впливати на ромські громади в різних регіонах країни.

У відповідь на ці виклики ДЕСС зосереджує свою діяльність на посиленні інституційних та політичних механізмів, спрямованих на підтримку ромської інклюзії та запобігання дискримінації на національному, регіональному й місцевому рівнях.

У ДЕСС зазначили, що важливим напрямом роботи є створення та розвиток консультативних механізмів з питань ромської інклюзії при органах влади різних рівнів. Такі інструменти покликані покращити взаємодію між державними установами та ромськими громадами, а також забезпечити належне врахування потреб ромського населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, під час формування та реалізації місцевої політики.

Крім того, ДЕСС підтримує ініціативи, спрямовані на підвищення професійної спроможності державних службовців та інших учасників процесу реалізації політики щодо національних меншин. Такі заходи мають на меті поглиблення знань про принципи недискримінації та підвищення ефективності реагування на потреби ромських громад, особливо тих, які зазнали наслідків вимушеного переміщення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.