FIFA більше не зможе відкрито публікувати дані про покарання футбольних агентів — рішення Суду ЄС

Суд Європейського Союзу дійшов висновку, що FIFA не може без обмежень публікувати інформацію про санкції, накладені на футбольних агентів і їхніх клієнтів, а також детальні відомості про всі трансфери за участю агентів. Таке оприлюднення може суперечити вимогам Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR). Водночас Суд ЄС не визнав правила FIFA незаконними автоматично, залишивши остаточну оцінку їхньої відповідності законодавству ЄС національному суду Німеччини.

Через що виник спір

Справа C-209/23 (RRC Sports) виникла після того, як двоє футбольних агентів звернулися до суду в Німеччині з вимогою заборонити застосування низки положень регламенту Міжнародної федерації футболу (FIFA), які регулюють діяльність агентів футболістів і тренерів.

Позивачі вважають, що окремі правила FIFA порушують законодавство Європейського Союзу, зокрема норми про захист конкуренції, свободу надання послуг та захист персональних даних.

Німецький суд звернувся до Суду Європейського Союзу із запитом щодо тлумачення відповідних норм права ЄС.

Які правила FIFA оскаржували

Спір стосувався низки вимог, установлених FIFA для футбольних агентів. Зокрема, були оскаржені положення щодо:

• заборони одночасно представляти дві або три сторони під час трансферу футболіста чи тренера (гравця або тренера, клуб, який приймає, та клуб, який відпускає);
• встановлення максимальної винагороди агента, що розраховується як відсоток від суми трансферу або річної зарплати футболіста чи тренера;
• умов отримання та збереження ліцензії FIFA;
• правил встановлення контактів із потенційними клієнтами;
• обов’язку передавати певну інформацію FIFA, іншим агентам, клубам, лігам, футболістам і тренерам.

Що Суд ЄС сказав про конкуренцію

Суд ЄС наголосив, що саме національний суд має остаточно визначити, чи суперечать спірні правила FIFA забороні картелів або чи можуть вони бути виправданими.

Разом із тим Суд звернув увагу, що ознаки порушення правил конкуренції можуть містити положення, яке забороняє агенту контактувати або укладати договір із клієнтом, який уже має чинний ексклюзивний договір з іншим агентом, за винятком двох місяців до завершення такого договору.

На думку Суду, така заборона не поширюється на агента, який уже представляє цього клієнта, оскільки він може вільно переглядати умови чинного договору або укладати новий. Це потенційно створює для нього необґрунтовану конкурентну перевагу.

Чи може FIFA зловживати домінуючим становищем

Суд ЄС зазначив, що FIFA може розглядатися як суб’єкт, який займає домінуюче становище:

• на ринку послуг футбольних агентів, пов’язаних із міжнародними трансферами футболістів і тренерів;
• на ринку працевлаштування футболістів і тренерів.

Таке становище, на думку Суду, випливає з регуляторних, контрольних та дисциплінарних повноважень FIFA.

Однак остаточне рішення про те, чи становлять спірні правила зловживання домінуючим становищем, також має ухвалити німецький суд із урахуванням критеріїв, визначених Судом ЄС.

Що Суд сказав про свободу надання послуг

Суд ЄС також проаналізував, чи можуть окремі вимоги FIFA обмежувати свободу надання послуг у межах Європейського Союзу.

Потенційними обмеженнями можуть бути:

• правила щодо представництва кількох сторін однієї угоди;
• вимоги до отримання ліцензії агента, зокрема залежність її видачі від відсутності певних кримінальних або дисциплінарних санкцій;
• правила щодо встановлення контактів із потенційними клієнтами.

Крім того, Суд звернув увагу на положення, за якими агент повинен погодитися із застосуванням правил FIFA, а у неврегульованих питаннях — швейцарського законодавства, а також із юрисдикцією FIFA, її національних федерацій і Спортивного арбітражного суду (CAS).

Такі вимоги можуть вважатися обмеженням свободи надання послуг лише тоді, коли вони фактично стримують агентів від роботи в інших державах-членах ЄС.

Водночас Суд зазначив, що подібні обмеження можуть бути виправданими, якщо вони переслідують законну суспільну мету, зокрема:

• запобігання конфліктам інтересів;
• встановлення мінімальних етичних стандартів;
• захист футболістів і тренерів, особливо на початку кар’єри, від можливих зловживань;
• підвищення рівня захисту клієнтів агентів та самих агентів через єдину систему регулювання;
• забезпечення доброчесності трансферної системи та спортивних змагань.

Оцінити, чи є такі обмеження виправданими у конкретній справі, має суд Німеччини.

Що вирішив Суд ЄС щодо GDPR

Окремо Суд ЄС проаналізував питання захисту персональних даних.

Суд нагадав, що GDPR поширюється виключно на обробку персональних даних фізичних осіб.

Національний суд має перевірити, чи є обробка персональних даних, які агенти зобов’язані передавати FIFA, необхідною для реалізації законних інтересів федерації та чи не переважають у цьому випадку права і свободи осіб, яких стосуються ці дані.

Водночас Суд ЄС зробив важливий висновок: GDPR перешкоджає тому, щоб федерація, така як FIFA, розкривала та публікувала всі санкції, накладені на футбольних агентів або їхніх клієнтів, а також детальну інформацію про всі трансферні операції за участю агентів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.