Спори з питань приватизації — суддя ВС Надія Багай проаналізувала відповідну судову практику

Про застосування законодавства з питань приватизації, юрисдикцію спорів зазначеної категорії, правові позиції щодо об’єктів приватизації, способи захисту в таких спорах та інше розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Надія Багай під час круглого столу «Окремі аспекти приватизаційних процесів 2024 року в Україні. Площина судових спорів, розслідувань АМКУ».

Надія Багай проаналізувала законодавство з питань приватизації. Вона зазначила, що сьогодні в більшості випадків суди керуються нормами Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (від 18 січня 2018 року № 2269-VIII), але в судах першої та апеляційної інстанцій є багато спорів, у яких застосовуються норми Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (від 6 березня 1992 року № 2171-XII), який на сьогодні втратив чинність. Доповідачка навела судову практику щодо розмежування застосування вказаних законів. Зокрема, у постанові КГС ВС від 25 листопада 2020 року у справі № 914/79/19 колегія суддів звернула увагу, що коли за загальним правилом приватизація була розпочата до набрання чинності Законом і продовжувалася після цього, то застосовується вже новий Закон.

Щодо юрисдикції спорів у сфері приватизації суддя зауважила, що на сьогодні таких спорів небагато, оскільки ВП ВС вже визначилася з розглядом спорів за участю суб’єктів владних повноважень, які одночасно реалізовують повноваження власників майна. Стаття 20 ГК України у чинній редакції, як і ст. 12 цього Кодексу в попередній редакції, передбачає, що розгляд спорів щодо приватизації державного і комунального майна належить до юрисдикції господарських судів. Крім того, ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», яка передбачає особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна, вказує, що такі спори, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України.

Суддя звернула увагу на постанову ВП ВС від 25 березня 2020 року у справі № 826/11186/18. В ній зроблено висновок, що у правовідносинах приватизації Фонд державного майна України виконує функції власника майна та вчиняє правочини, спрямовані на відчуження речових прав держави на майно іншим фізичним та юридичним особам; ФДМ не виконує тут владних управлінських функцій, тож відповідні спори не є публічно-правовими, а вирішуються в порядку господарського судочинства.

Фото: supreme.court.gov.ua

Також доповідачка навела інші постанови ВП ВС щодо юрисдикції у відповідній категорії спорів.

Надія Багай проаналізувала правові позиції, які стосуються об’єктів приватизації. Так, у постанові КГС ВС від 23 жовтня 2023 року у справі № 927/460/19 було сформовано висновок про неможливість приватизації підприємств, які мають стратегічне значення.

Суддя зауважила, що зараз через війну стало актуальним питання про повернення з приватного володіння протирадіаційних укриттів, тому в судах є багато спорів щодо оскарження приватизації таких об’єктів. Вона навела постанову КГС ВС від 8 листопада 2023 року у справі № 918/1141/22. За обставинами справи спірний об’єкт було приватизовано ще 1996 року, а після повномасштабного вторгнення рф в Україну прокурор просив суд витребувати майно з чужого незаконного володіння ФОП. Суди попередніх інстанцій встановили, що при здачі будівлі, в якій розташовувалося спірне приміщення, воно визначалося саме як протирадіаційне укриття, а тому не могло бути об’єктом приватизації.

Учасники заходу відзначили важливість цієї постанови, оскільки сьогодні існує небезпека застосування ядерної зброї, тоді як багато бомбосховищ приватизовано. Якщо до таких спорів не застосовується позовна давність, то є механізм повернення цих приміщень державою, незалежно від того, що вони були приватизовані багато років тому.

Надія Багай зауважила, що відповідно до висновку ВП ВС у випадках, коли на певний об’єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об’єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов’язане з позбавленням власника володіння.

Учасники заходу зазначали, що в такому випадку виникає ситуація, схожа із правовим режимом земель водного фонду, які не можуть вибувати з державної власності. А суддя акцентувала, що в цій справі для позивача було важливо довести, що на момент здачі будівлі в експлуатацію спірне приміщення було визначено як протирадіаційне укриття, оскільки Кодекс цивільного захисту України передбачає існування споруд подвійного призначення, які можуть підлягати приватизації.

Також доповідачка звернула увагу на постанову КГС ВС від 14 вересня 2023 року у справі № 918/531/23. В цій справі господарське товариство звернулося до суду із заявою про забезпечення позову. У заяві товариство зазначило, що хоче оспорити результати торгів і просить забезпечити позов шляхом заборони сплачувати кошти за об’єкт приватизації та заборони сторонам підписувати будь-який правочин. КГС ВС виснував, що застосування таких засобів забезпечення позову суперечить ст. 137 ГПК України, оскільки по суті це буде втручанням у проведення аукціону. 

Учасники заходу обговорили відому справу щодо повернення в комунальну власність м. Києва садиби Терещенків (постанова ВП ВС від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21). ВП ВС зробила висновок, що правочин щодо відчуження пам’ятки культурної  спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини», порушує публічний порядок і є нікчемним. Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі ст. 391 ЦК України. 

Надія Багай проаналізувала нещодавно ухвалену постанову КГС ВС від 3 вересня 2024 року у справі № 907/358/20. Суд звернув увагу, що діяльність органів державної та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує органи державної влади у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Отже, відсутність законодавчо визначеної заборони на вчинення певних дій не надає права органам державної та виконавчої влади, органам місцевого самоврядування вчиняти такі дії.

З огляду на наведене в цій справі колегія суддів погодилася з висновком апеляційного господарського суду про те, що приписами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» не передбачено можливості приватизації (відчуження) комунального майна шляхом безоплатної передачі у власність юридичної особи.

Крім того,  доповідачка розповіла про судову практику щодо способів захисту у відповідній категорії справ.

Круглий стіл організував Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань інвестиційної діяльності та приватизації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.