Проблемні питання застосування заходів реагування щодо державного нагляду у світлі зміни КАСУ

08:00, 25 января 2018
Проблемні питання застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, та скасування таких заходів.
Проблемні питання застосування заходів реагування щодо державного нагляду у світлі зміни КАСУ

Огурцов Олексій Петрович,
кандидат юридичних наук,
суддя Окружного адміністративного суду міста Києва

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 12 частини першої статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»  встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з частиною п’ятою статті 4 зазначеного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, було встановлено особливість провадження у справах про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, а також скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Нормами вказаної статті було встановлено, що до таких справ застосовується скорочене провадження, що забезпечувало їх розгляд у стислі терміни, що є вкрай важливим, коли заходи реагування щодо державного нагляду спрямовані на попередження створення загрози життю та/або здоров'ю людей, унеможливлення створення загрози безпеці населення.

Частинами дванадцятою та тринадцятою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України було встановлено право особи подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом. Така заява підлягала розгляду та вирішенню суддею протягом п'яти днів з дня її отримання, а ухвала про задоволення заяви не підлягала оскарженню та набирала законної сили з моменту постановлення.

Зазначене гарантувало суб’єкту господарювання можливість відновлення своєї роботи у найкоротший термін після усунення обставин, які стали підставою для вжиття заходів реагування.

Вказані норми, по-перше, були спрямовані на удосконалення процедури та механізму   здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, з питань діяльності аварійно-рятувальних служб, а по-друге, запроваджували судовий контроль за застосуванням відповідних санкцій до суб’єктів господарювання, що відповідає сучасній європейській системі, зокрема, запобіганню надзвичайним ситуаціям та профілактиці пожеж та інтеграції України до механізму цивільного захисту Європейського Союзу.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35 - 37, ст. 446), а саме — викладено його в новій редакції.

Чинний Кодекс адміністративного судочинства України (нова редакція) не містить норм аналогічних вищенаведеним, у зв’язку з чим справи про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, здійснюються за загальними правилами судочинства, а відтак розгляд такої справи може тривати більше 90 днів, що фактично зводить нанівець роботу органів державного нагляду щодо виявлення відповідних порушень та попередження створення загрози безпеці населення.

Ще більш невизначеною є ситуація щодо скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом.

Нормами чинного Кодексу адміністративного судочинства України взагалі не передбачено можливості скасування судом заходів реагування, застосованих судом.

Абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Водночас, незрозумілим є формулювання вказаної норми у частині, що «відновлення… можливе». Крім того, законодавством не встановлено ані порядку відновлення роботи суб’єкта господарювання, ані форми відповідного рішення, ані органу, який таке рішення має прийняти.

На сьогоднішній день створилася вкрай небезпечна ситуація, пов’язана, з одного боку, з неможливістю оперативного вжиття заходів реагування, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. З іншого боку, неможливість суб'єктів господарювання законного відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг після призупинення, може призвести до повного припинення діяльності підприємств та їх банкрутств, що негативно вплине на економічну ситуацію в Україні.

З огляду на викладене, вбачається необхідність невідкладного законодавчого врегулювання, по-перше, особливостей провадження у справах про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, а по-друге, порядку скасування таких заходів реагування, який би гарантував суб’єктам господарювання можливість відновлення своєї роботи у найкоротший термін після усунення обставин, які стали підставою для вжиття заходів реагування.

Слід також зазначити, що Окружним адміністративним судом міста Києва вже напрацьовано пропозиції щодо внесення відповідних змін до Кодексу адміністративного судочинства України та вжито заходів щодо їх доведення до законодавчого органу.


Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Сколько прокуроров было уволено за год
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергей Нагорнюк судья
    Сергей Нагорнюк судья
    Тепликского районного суда Винницкой области в отставке
  • Дмитрий Боровков
    Дмитрий Боровков
    судья Зализнычного районного суда Львова
Новости онлайн