Вища рада правосуддя не підтримує законопроект щодо зміни порядку обрання членів ВРП

12:59, 16 января 2020
Відповідне рішення було ухвалено ВРП 14 січня.
Вища рада правосуддя не підтримує законопроект щодо зміни порядку обрання членів ВРП
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вища рада правосуддя не підтримує законопроект №2536 щодо зміни порядку обрання (призначення) членів ВРП шляхом проведення попередньої перевірки кандидатів Громадською радою міжнародних експертів, передає прес-служба ВРП.

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП №52/0/15-20, ухваленого 14 січня 2020 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя» від 5 грудня 2019 року, реєстраційний №2536.

«Законопроект внесено на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Юрчишиним Я.Р., Макаровим О.А., Рахманіним С.І., Устіновою О.Ю., Осадчуком А.П., Рудик К.О., Піпою Н.Р., Клименко Ю.Л., Лозинським Р.М., Стефанишиною О.А., Васильченко Г.І., Василенко Л.В.

Пропонується внести зміни до порядку обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя шляхом проведення попередньої перевірки кандидатів Громадською радою міжнародних експертів, утвореною відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», у зв’язку із чим змінити порядок обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Президентом України, Верховною Радою України.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою прийняття законопроекту № 2536 є забезпечення незалежного відбору членів Вищої ради правосуддя.

У консультативному висновку Вища рада правосуддя зазначає, що статтею 1 Конституції України закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Статтею 5 Основного Закону встановлено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Разом із тим відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Проте положення закону передбачають формування складу Вищої ради правосуддя та наділення владними повноваженнями осіб, які не є громадянами України.

Також Вища рада правосуддя звертає увагу, що 7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі — Закон № 193-IX), яким внесено зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

Водночас Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія) у своєму висновку щодо змін до правових рамок, які регулюють діяльність верховного суду і органів суддівського врядування, прийнятому на 121-му пленарному засіданні (м. Венеція, 6–7 грудня 2019 року), наголосила, що часті зміни правил стосовно судових установ і призначень можуть призвести до різноманітних тлумачень, у тому числі навіть до приписування недобросовісних намірів, яким можуть слугувати ці зміни.

Чинна правова база сприяє незалежності органів самоврядування, зокрема Вищої ради правосуддя, щодо способу призначення їхніх членів, терміну повноважень та наявності гарантій протидії зовнішньому тиску. Судове самоврядування на сьогодні діє відповідно до закону, захищаючи професійні інтереси суддів і приймаючи рішення про їхню внутрішню діяльність. Чинна нормативно-правова база чітко сприяє незалежності органів судового самоврядування (Оцінка судової реформи в Україні за період з 2014 до 2018 року та відповідність реформи стандартам і рекомендаціям Ради Європи, Консолідований документ, 2019, пункт 53).

Зокрема, Вища рада правосуддя зазначає, що відповідно до положень статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом. Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі шести членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

Очевидно, що Громадська рада міжнародних експертів є тимчасовим допоміжним органом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, строковість дії та порядок утворення і діяльності якого передбачена законодавством. Натомість законопроектом № 2536 пропонуються зміни до Закону № 1798 щодо порядку обрання членів Вищої ради правосуддя без будь-яких часових обмежень.

На сьогодні Громадська рада міжнародних експертів фактично виконала завдання, з метою виконання яких була створена згідно із Законом № 2447-VIII.

Венеційська комісія у своєму висновку щодо змін до правових рамок, які регулюють діяльність Верховного суду і органів суддівського врядування, прийнятому на 121-му пленарному засіданні (м. Венеція, 6–7 грудня 2019 року), звернула увагу, що у висновку щодо антикорупційного суду в Україні Комісія вже зазначала, що «міжнародні організації та донори, які активно підтримують антикорупційні програми в України, повинні тимчасово отримати головну роль в органі, який має компетенцію обирати спеціалізованих антикорупційних суддів». Важливо зазначити, що такі органи мають бути призначені лише в період реорганізації до досягнення передбачених результатів. Постійно діюча система може порушити принцип конституційного суверенітету.

При цьому слід зазначити, що Законом № 193-IX діяльність членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено (пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення») та внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени якої наразі призначаються Вищою радою правосуддя.

Крім того, у консультативному висновку зазначено, що відповідно до загальних вимог нормопроектної техніки проекти законів та нормативно-правових актів повинні раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини, правові норми, які вони містять, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними. Водночас законопроект не відповідає вимогам нормопроектної техніки, оскільки запропоновані зміни є суперечливими та створюють правові колізії.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 2536», — йдеться у заяві ВРП.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що ВРП запропонували формувати міжнародним експертам.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду